У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…
Наші бойові медики з перших днів війни доводять, що недарма їх називають янголами. Адже щодня вони творять дива, рятуючи життя та здоров’я українським військовим. Часто їм доводиться працювати не у стерильних палатах, а на полі бою, ризикуючи не менше, а подекуди й більше, ніж бійцям. І для того, щоб у критичних ситуаціях вони могли діяти чітко та впевнено, потрібно постійно навчатися та тренуватися. Як то кажуть, відточувати навички до рівня набутих рефлексів, м’язової пам’яті. Особливо актуальними в умовах війни є інтенсивні вишколи за стандартами армій країн-членів НАТО.
Днями медики окремої бригади морської піхоти відточували навички з тактичної медицини під пильним наглядом професійних інструкторів. Один з них — Артем Прокоп’єв. Свого часу чоловік долучився до проєкту «Пульс», метою якого було на комерційній основі навчати тактичної медицини та надання першої домедичної допомоги. Але з перших днів широкомасштабного вторгнення Артем та його команда вирішили на волонтерських засадах навчати як військових, так і цивільне населення основних правил, що допоможуть врятувати життя.
— Для кожної аудиторії ми вибираємо відповідний курс. Оскільки нині ми працюємо з бойовими медиками, то вирішили провести симуляційне заняття. Воно накладається на натовський курс «Боєць-рятівник» (Combat Life Saver, CLS), який вже достатньо відомий в Україні. Він передбачає, що медики всі свої навички, засвоєні в умовах зручних аудиторій, зможуть застосовувати в умовах, де є додатковий стрес та чинники, що заважають. Зрозуміло, що багато хто з військових сьогодні вже має досвід надання допомоги в умовах реальних бойових дій, але подібні заняття не будуть зайвими, адже краще зараз виявити і відпрацювати слабкі місця, щоб у майбутньому не допустити фатальних помилок, — говорить інструктор з тактичної медицини Артем Прокоп’єв.
Спочатку бойові медики відпрацьовували найпростіші завдання і лише після того, як кожен елемент був доведений до автоматизму, переходили до складніших.
— Кожна симуляція мала різні акценти. Ми застосовували гримування, штучну кров, а під час завершальної частини — різноманітні піротехнічні засоби. Все це повинно було максимально наблизити умови, в яких перебували медики, до бойових. Як показала практика, одним з найскладніших етапів навчання став тріаж — тобто розподіл постраждалих на певні групи для вжиття першочергових заходів надання допомоги, — говорить Артем.
За словами начальник медичної служби – начальника медичного пункту лейтенанта медичної служби Романа Боровика, інструктори дали змогу практично відпрацювати кожен протокол дій.
— Нам надавали пояснення буквально кожного руху та команди. І це важливо, адже замало лише побачити та повторити, треба ще й зрозуміти, чому потрібно робити саме так. Була проведена робота над кожною помилкою. Найбільше акцентували на етапах, які допоможуть врятувати людині життя. Про мене, саме такі навчання є найбільш ефективними, бо дозволяють відточувати навички в умовах максимально наближених до бойових та максимально морально-психологічно підготувати військових медиків. Крім того, не зайвим стало відпрацювання навичок комунікації, адже у своїх підрозділах ми звикли працювати у двійках чи трійках з побратимами, значно складніше комунікувати з незнайомими людьми, які, наприклад, не мають досвіду подання команд чи запиту про допомогу. Однак така ситуація може виникнути на полі бою, тому це також важливий елемент навчання, — поділився думками Роман.
За діями бойових медиків уважно спостерігав начальник медичної служби бригади майор медичної служби Олег Палас. Разом з інструкторами він оцінював дії підлеглих і вказував їм на помилки. Він також розповів, що з волонтерами морпіхи співпрацюють з перших днів широкомасштабного вторгнення.
— Це справжні професіонали своєї справи. Варто зауважити, що вони не лише проводять заняття з тактичної медицини, а й допомагають з необхідною медичною технікою. Зокрема, передали нам два укомплектовані реанімобілі, які тепер ми використовуємо у роботі, — зазначив майор медичної служби Олег Палас. — Щодо цих тренувань, то на них були залучені практично всі наші медики. Це бойові медики взводів, старші бойові медики, санінструктори, фельдшери та евакуаційні бригади. Більшість з них мають чималий досвід, який вони здобули під час АТО/ООС. Але були й ті, хто лише пройшов двотижневі курси з надання першої медичної допомоги. Для них цей курс став особливо цінним. Взагалі, у підрозділі наші медики навчаються практично щодня, а ось подібний тренінг проходить вдруге. Сподіваюся, що нам вдасться організовувати симуляційні тренінги частіше, адже вони дають змогу підтримувати наших медиків у постійній бойовій готовності, — зауважив майор медичної служби Олег Палас.
Серед тих, хто вперше брав участь у подібних навчаннях, санітар-інструктор евакуаційного відділення Дмитро. Хлопець розповів, що хоча раніше він служив у поліції і добре знайомий з алгоритмом MARCH (Massive Bleeding – Airway – Respiration – Circulation – Head injury / Hypothermia), проте на практиці застосовувати знання не доводилося.
— Кожен етап був надзвичайно насиченим та цікавим. Ми відпрацьовували сортування поранених, надання медичної допомоги в червоній зоні, евакуацію поранених та надання їм допомоги в жовтій та подальшу евакуацію в зелену зону. Звісно, в умовах бойових дій не буде часу на певні моменти, які ми відпрацювали сьогодні, але дотримання рекомендацій дасть можливість врятувати максимальну кількість поранених військових, — зауважив Дмитро.
Наприкінці навчання інструктори вкотре наголосили, що теорія медицини та практичні навички в поєднанні з досвідом дають військовим медикам змогу ухвалювати важкі рішення на полі бою, коли час та життя на вагу золота. А чітке розуміння алгоритму дій допоможе взяти себе в руки в екстреній ситуації та надати першу допомогу постраждалому.
Фото автора
