У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…
Починаючи з 2019 року ми часто чули про те, що незабаром жінки на кораблях національного флоту вже не будуть такою рідкістю. Саме з того часу для дівчат у військових навчальних закладах стали відкриті всі спеціальності. Не винятком були Інститут Військово-Морських Сил і Відділення військової підготовки Фахового коледжу морського транспорту Національного університету «Одеська морська академія». Але якщо жінок-офіцерів на кораблях ще чекають, то дівчата-старшини вже встигли стати частинами екіпажів бойових суден. Однією з них є старшина 2 статті Анастасія Ніколаєва.
Дівчина розповіла, що стати військовою вирішила перед випуском у 11 класі. І не аби ким, а військовою морячкою. Що ще цікаво, Настя свідомо обрала навчання не в інституті, а в коледжі.
— По-перше, я знала, що особливістю підготовки курсантів коледжу є те, що їх готують виключно на корабельно-катерний склад. Тобто після завершення навчання випускники обіймають відповідні посади на кораблях та катерах ВМС України. По-друге, кожен справжній моряк розуміє, що на шляху до адміральських погонів потрібно поступово пройти всі сходинки військової кар’єри, починаючи від матроса, — ділиться думками старшина 2 статті Анастасія Ніколаєва.
Під час навчання Настя мала змогу досконало вивчити організацію служби на кораблі, адже їй доводилося брати участь у тренуваннях у складі корабельних бойових розрахунків, відпрацьовувати елементи з боротьби за живучість корабля та виконувати завдання згідно зі штатним розписом на інших навчаннях.
Дівчина здобувала освіту за спеціальністю «Експлуатація корабельних радіотехнічних засобів та засобів зв’язку». І ще під час навчання зрозуміла, що надійний зв’язок на кораблі — це надзвичайно важлива річ. Він потрібен для координації спільних дій з іншими кораблями та обміну інформацією з берегом. А ще від його стабільності критично залежать практично всі комунікації екіпажу під час виходу в море.
Тож, коли Анастасія по випуску піднялася на борт корабля, щоб обійняти посаду старшини команди зв’язку, то добре знала — легко не буде. Особливо враховуючи те, що у її підпорядкуванні опинилися не лише технічні засоби, а й особовий склад.
— Я знала, що бути старшиною на кораблі — це робота у режимі нон-стоп, тобто 24 на 7 ти повинен бути для своїх підлеглих не тільки командиром, а й другом, до якого можна звернутися за порадою. Тому потрібно горіти своєю роботою, щоб не згасати від втоми, — запевняє старшина 2 статті Ніколаєва. — Певно, найважчим видався перший тиждень на кораблі. Коли лунали тривоги, дещо губилася, зверталася за порадою до командирів та інших членів екіпажу, але згодом втягнулася. Неабияк допомогло розуміння команди, ніхто з них жодного разу не вказав на те, що я жінка і мені тут не місце.
На питання, чи важко бути однією з перших жінок на військовому кораблі, дівчина відповідає, що бути першими — завжди складно, але якщо ти здатен, попри труднощі, показати, які б складні не були завдання, їх буде виконано, то тоді як у підлеглих, так і у командирів ніколи не виникне сумнівів щодо тебе. І неважливо — чоловік ти чи жінка.
Сьогодні, в умовах війни, коли ворог блокує судноплавство та продовжує нагнітати обстановку в Чорному морі, старшина 2 статті Анастасія Ніколаєва разом з екіпажем готова пройти перевірку на сміливість і професіоналізм.
Фото автора
