Півтора року тому він випадково з’явився на порозі їхнього будинку на Донеччині, а сьогодні вже пережив кілька передислокацій, атаки FPV-дронами й став улюбленцем усього…
На Дніпропетровщині у Новомосковську провели в останню путь військовослужбовця окремої механізованої бригади «Холодний Яр» молодшого сержанта Михайла Стеця.
Траурна церемонія відбулась із військовими почестями. Простилися із загиблим 46-річним захисником його рідні, близькі та друзі, військовослужбовці Збройних Сил України, побратими, колеги, містяни.
У пам’ять про загиблого та воїнів, які полягли за Україну, було оголошено хвилину мовчання. Представники духовенства відслужили молебень.
Зі слів друзів та знайомих, Михайло був справжнім патріотом і захисником свого народу, хоробрим воїном, надійним і чесним товаришем. Воїна-героя завжди вирізняла чуйність та людяність, повага до людей, любов до України.
Як розповіла класна керівниця воїна Валентина Мацюра, Михайло був одним із найкращих учнів у школі.
— Він ніколи не полишав у біді друзів. Веселий, життєрадісний. Коли приходив, випромінював тепло. Наче сонце починало сяяти. Він був не просто учнем для мене — щирим другом. Завдяки таким героям ми зараз живемо, — зі сльозами на очах сказала пані Валентина.
У мирному житті Михайло Стець працював майстром на комунальному підприємстві, займався громадською діяльністю й чимало доброго зробив для благоустрою свого рідного міста. З перших днів війни пішов захищати Україну у складі славетної окремої механізованої бригади «Холодний Яр». Служив оператором-навідником бойової машини й разом з побратимами знищував ворожу бойову техніку. Воював під Києвом та Харковом. Смертельне поранення дістав у запеклих боях під Ізюмом.
Героя поховали на Воронівському цвинтарі у рідному Новомосковську.
У Михайла залишилося чотири сини.
Вічна пам’ять і слава воїну! Вічна пам’ять і слава всім, хто віддав своє життя за Україну!
