Про це в коментарі АрміяInform розповів боєць батальйону безпілотних систем 14-ї бригади оперативного призначення імені Івана Богуна «Червона калина» Владислав, який щойно повернувся на службу…
На початку березня до України почали надходити новітні системи супутникового зв’язку всесвітньовідомої компанії «SpaceX». І практично одразу українська влада почала забезпечувати безперебійним широкосмуговим інтернет-зв’язком стратегічно важливі об’єкти у нашій країні, котрі постраждали внаслідок бойових дій чи знаходяться зараз там. Одними з перших почали користуватися надсучасним витвором Ілона Маска українські військові. І сьогодні наші захисники з великим задоволенням користуються послугами легендарного в усьому світі «Starlink».
— Сам термінал інтернет-зв’язку не важкий — 3-5 кілограмів, тому його легко можна транспортувати, — розповідає командир підрозділу «Карпатська Січ» Тарас Деяк. — Працює він від генератора практично цілодобово, або тоді, коли потрібен зв’язок. Інтернет, скажу вам, просто шикарний, таким не всі провідні українські провайдери можуть похизуватись. Ним одночасно можуть користуватись до пів сотні чоловік.
Така «іграшка» є досить дорогою та надто необхідною на передовій, тому воїни маскують та бережуть її, наче зіницю ока. Москалі навіть влаштували таке собі полювання на «Starlink» та використовують для його пошуку свої безпілотники зі спеціальними пристроями виявлення радіовипромінювання. Проте наші воїни навчилися встановлювати антену у важкодоступних для БПЛА місцях і у деяких випадках навіть виманюють ворожий безпілотник на нашу ППО.
— Останнім часом ми вполювали досить багато ворожих «пташок», котрі хочуть знайти та знищити станції Ілона Маска, — посміхається Тарас. — Хай продовжують в тому ж дусі. Задля перемоги ми готові й сотні таких терміналів по всьому фронту порозставляти.
Сама станція роздає інтернет через WI-FI, або ж можна протягнути оптоволоконним кабелем до потрібного місця. В принципі вся інструкція та принципи користування вже давним-давно є в широкому доступі. Проте мордвинські орки не стільки переживають, що в українських військових є сталий зв’язок, як бісяться від того, що самі не можуть створити бодай чогось подібного. Та й куди їм до прогресу, санкції ж працюють…
