Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка (ВІКНУ) — це сучасний військовий навчальний заклад, який готує фахівців з повною…
Після того як під натиском українських захисників російські окупанти змушені були покидати Київщину, на звільненій території залишилось дуже багато вибухонебезпечних «сюрпризів», що становлять значну небезпеку для мирного населення.
Тому щодня сапери виїжджають на ділянки місцевості, де виявили мінні пастки, та ліквідовують їх.
За ювелірною роботою саперів спостерігав кореспондент АрміяInform. Зазвичай саперам телефонують заздалегідь та повідомляють про знахідки. Цього разу зателефонували з військової частини, яка готує інженерні опорні споруди під Києвом. Під час роботи знайшли два вибухонебезпечні об’єкти. Всі роботи поруч припинили.
Група розмінування прибула доволі швидко. Сапери спокійно готуються і вирушають на розвідку. З’ясувалося, що один з предметів безпечний. Його зафіксували у звіті. Додатково його оглядає старший групи й остаточно виносить вердикт — він безпечний для навколишнього середовища. А от другий предмет виявився некерованою авіаційною ракетою типу С-8, що встрягла в землю посеред поля й не вибухнула.
Починається тривала, але водночас спокійна, кропітка й важка робота. Потрібно відкопати ракету, тому що стирчить лише хвіст. І поки один не кваплячись і зосереджено, роблячи перерви для оцінювання подальших дій, звільняє носія смерті від в’язниці землі, інші спостерігають на безпечній відстані, готові в будь-який момент прийти на допомогу.
Навколо тиша. Навіть по рації виклик чи розмова відбувається тихим голосом. Робота групи розмінування потребує тиші, спокою і концентрації.
За годину предмет вилучено. Рішення ухвалене відразу: залишки ракети треба знищити на місці.
Для цього проводять огляд місцевості з допомогою квадрокоптера. І поки одні оглядають місцевість на наявність людей, інші шукають безпечне місце для проведення вибуху.
Знайдено ще не добудований, але вже кинутий російськими окупантами бліндаж. Залишки ракети поклали на підлогу бліндажа, зверху вибухівку й усі відійшли на безпечну відстань.
Вибух пролунав лісом, що був поблизу поля. Сапери перевірили залишки ракети. Вибухонебезпечний предмет знищений. Далі зібрали спецобладнання. Все — місія виконана.
Скільки ще подібних виїздів мають зробити сапери, щоб звільнити нашу землю від небезпечних знахідок? Фахівці кажуть від 10 до 30 років. І весь цей час групи розмінування щоранку отримуватимуть дзвінки, виїжджатимуть на місця. Інколи констатувати безпечність предмета або навпаки — виявляти носій смерті, який треба знешкодити.
Фото автора
