Серед причин популярності бригади серед військовослужбовців — довіра до командира частини Кирила Вереса, високі результати на полі бою та позитивні…
Українці! Українки!
Сьогодні почну з історії про одну людину. Про Олександра Махова – відомого журналіста. Впевнений, ви бачили його репортажі на телеканалах «Україна» і «Дом». Можливо, бачили його коментарі, його дописи. Він завжди був таким – із власною позицією. Патріотичною та щирою. І завжди без марнославства. І завжди був серед найсміливіших, серед перших. Завжди працював у найгарячіших точках. Старався привезти справжній матеріал. Сильний матеріал.
У 17-му році він першим з українських журналістів був на нашій станції в Антарктиді. Коли прийшов ковід, він не боявся. Два тижні жив у Санжарах, куди привезли українців з Китаю. З першого дня повномасштабної війни він був на фронті. Доброволець. Ветеран АТО. Боєць 95-ї десантно-штурмової бригади.
Сам родом з Луганської області. Він по-особливому відчував, що значить ця війна.
Сьогодні він загинув на Харківщині, у боях під Ізюмом. Йому було 36 років. Мої щирі співчуття близьким, друзям. Хай його син Владислав знає: Росія відповість за цю смерть. Ми обов’язково здобудемо для України перемогу. Впевнений, це було мрією Олександра. І ми її реалізуємо.
Вічна пам’ять йому й усім нашим героям, які віддали життя за Україну!
Сьогодні завершився другий етап нашої евакуаційної операції з Маріуполя. 344 людини вдалося врятувати – із самого міста й околиць. Саме стільки людей сьогодні виїхали в Запоріжжя. Наша команда готується їх зустрічати. Зустрічати так само, як і понад 150 людей, яких вдалося вивезти з «Азовсталі». Усі вони отримують необхідну допомогу. Усі вони отримають від нашої держави найтурботливіше ставлення.
Вдячний усім, хто займається тим, щоб евакуаційна операція була і щоб вона була успішною: Ірині Верещук, Андрію Єрмаку, Давиду Арахамії, представникам ООН, Міжнародному комітету Червоного Хреста, кожному й кожній, завдяки кому досягли домовленості та забезпечили тишу й коридор для людей.
Домовляємось і сподіваємося продовжити порятунок людей із «Азовсталі», з Маріуполя. Там ще залишаються цивільні. Жінки, діти.
Щоб вдалося їх врятувати, потрібно продовження режиму тиші. Українська сторона готова його забезпечити. Потрібен час, щоб просто підняти людей із тих підвалів, з тих укриттів під землею. У наявних умовах не можемо використовувати спеціальну техніку, щоб розчистити завали. Все робиться вручну. Але ми віримо, що все вдасться.
Говорив сьогодні з Генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррішем. Про те, що вже вдалося. Про те, що ще маємо зробити, щоб врятувати маріупольців і захисників міста. Не було жодного дня, щоб я цим не займався, щоб ми цим не займалися. І я вдячний усім, хто допомагає.
Говорив з Прем’єр-міністром Ізраїлю Беннетом. Привітав його з Днем незалежності Держави Ізраїль. Проговорили ситуацію на сході нашої держави й особливо в Маріуполі. А також обговорили скандальні й абсолютно неприпустимі висловлювання міністра закордонних справ Росії, які обурили весь світ.
Говорив з Премʼєр-міністром Нідерландів Марком Рютте. Домовилися, які наступні дипломатичні кроки потрібні заради миру. Обговорили, як притягнути до відповідальності всіх воєнних злочинців. Кожного російського військового й кожного командира, які вбивали, катували і знущалися з наших людей.
Сьогодні російські загарбники завдали чергового ракетного удару по наших містах. По Дніпру. Били по Миколаєву, Одесі, Запоріжжю. По містах Донбасу та інших наших регіонів. Усі ці злочини отримають належну відповідь. Як юридичну, так і цілком практичну – на полі бою.
Звернувся сьогодні до народу Данії з нагоди Дня звільнення. 77 років тому нацистів вигнали із цієї країни. Щороку у травні всі європейці, всі порядні люди на землі згадують цей подвиг – перемогу над найстрашнішим злом в історії людства. Перемогу у війні проти нацизму.
Але згадувати – означає не просто памʼятати. Це означає памʼятати й реально старатися не допускати ніколи знову того, що завдали Європі нацисти. Саме українці й українки разом із нашими друзями та партнерами – антивоєнна коаліція, як свого часу була антигітлерівська – стримують зараз тих, хто точно забув, чому люди раділи в 1945-му. Бо якби в Росії справді всі пам’ятали, ця війна зараз просто не почалась б.
Вже традиційно перед записом вечірнього звернення до вас підписав указ про нагородження наших захисників. Державними нагородами відзначені 35 військовослужбовців 19-ї ракетної бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.
Вдячний усім нашим героям!
Усім, хто став на захист нашої держави.
Слава Україні!
