Чотири роки він перебував у російському полоні, 5 червня 2026 року його звільнили в рамках чергового обміну полоненими. Наприкінці липня…
Герой України полковник Олександр Григор’єв загинув під час бойового вильоту на Київщині
— Ми були більше, ніж друзі. Я хрестив його сина, він хрестив мою доньку. Ми знайомі вже двадцять два роки. Разом вчилися, разом літали, разом моталися по аеродромах-полігонах-навчаннях. Разом намотували гвинтокрилі кілометри над ліберійськими джунглями та узбережжям Атлантики. Змінювали один одного в африканських місіях-ротаціях. Разом літали в АТО/ООС. І від першого дня широкомасштабного вторгнення — разом випалювали колони русні, — ділиться спогадами про побратима вертолітник Василь Мулік. — «Шумахер» — профі. Найвищої проби професіонал. Талант. Інструктор. Один із дуже небагатьох українських вертолітників, хто виконував посадку у кратер вулкану Ньямлагіра у Конго.
Полковник Олександр Григор’єв на позивний «Шумахер» загинув 28 лютого 2022 року під час бойового вильоту під Києвом біля селища Макарів. Двоє друзів того дня працювали парою.
— Я — ведучий, «Шумахер» — ведений, — розповів Василь Мулік. — Раптово, з—за лісу вискочили на орків і одразу, як слід, ввалили їм. Але — і у відповідь отримали. Отримали сильно. Дуже сильно. Критично. Ми вже відходили, хоч і обоє суттєво пошкоджені, але на куражі, на адреналіні, весело гарчали один одному в ефір: «А, круто їм дали!» А хвилини за три «Шумахер» замовк, зник із ефіру. І докричатися до нього я не зміг. І знайти його борт — не зміг…
Пройшло більше ніж місяць і тільки коли Київщина була звільнена, Василь Мулік зміг виїхати на місце катастрофи, знайти та привезти екіпаж «Шумахера» додому.
— Ні — не я. Я був не один. Без допомоги хлопців я б ні фізично, ні морально не впорався з цим. Я хочу забути той жахливий день. Але ясно, що ніколи не зможу.
Полковник Олександр Григор’єв у свої 39 був одним із найдосвідченіших вертолітників. Пройшов шлях від льотчика-штурмана до начальника служби безпеки польотів бригади. Неодноразово брав участь у миротворчих місіях. А, починаючи із 2014-го, регулярно виконував завдання на Донбасі. У Олександра залишилася дружина та син.
Разом із полковником Григор’євим загинув його екіпаж: льотчик-штурман Василь Гнатюк, бортовий авіаційний технік Дмитро Нестерук. Зовсім юні авіатори. Дмитро закінчив ХНУПС у 2019-му, а Василь — взагалі лиш три місяці, як отримав перше офіцерське звання.
Поховали екіпаж у Бродах. Усіх трьох — поруч.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність Військовій присязі Указом Президента України № 264/2022 від 20 квітня 2022 року полковнику ГРИГОР’ЄВУ Олександру Олександровичу посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».
