Так минулого тижня Президент України Володимир Зеленський пояснив призначення генерал-майора Євгенія Хмари тимчасовим виконувачем обов’язків міністра оборони. Євгеній Хмара —…
Майже скрізь на ТОТ України окупанти вдаються до поширеної практики — примусової мобілізації населення. Цю ганебну практику вони започаткували ще з 2014-го року. Відмова отримати «повістку» від представників окупаційної влади може коштувати людині життя. Як бути?
Правники в один голос заявляють: це — міжнародний злочин і порушення, зокрема Женевської конвенції. Таку практику слід розглядати в комплексному контексті правової оцінки всіх наслідків агресії рф, якщо такі стануть предметом уваги Міжнародного кримінального суду. Адже міжнародне право забороняє державі-окупанту забороняє цивільного населення служити в її збройних силах (ст. 51 IV Женевської Конвенції про захист цивільного населення під час війни).
Тим не менш, російські окупанти на ТОТ буквально полюють на чоловіків призовного віку (він «розширений — від 18 до 65 років) й силоміць доставляють до «військкоматів». Забороняють покидати територію регіону. До прикладу, в Криму, з огляду на очевидний провал призовної кампанії, днями взагалі оголосили про заборону виїзду з півострова з 30 квітня, щоб потенційні «призовники» не встигли сховатися від війни.
Мало того, росія почала втягувати у війну і українських дітей, про що наголосила генпрокурор України Ірина Венедіктова. Вже зафіксовано участь 8 дітей у таких діях. Приміром, на Харківщині 12-річний підліток за допомогою телеграм-каналів надсилав інформацію про розташування техніки, блокпостів і військових ЗСУ. Схожий факт був і на Луганщині.
Мобілізованих українських громадян у зс рф росіяни вважають «рабами» і «гарматним м’ясом». Про це зізнається більшість насильно мобілізованих кримчан і жителів Донеччини й Луганщини, коли потрапляє у полон до ЗСУ.
Що робити, щоб не потрапити до окупаційного «призовного пункту»:
Передусім — спробуйте використати різні формати саботажу призову:
— уникайте особистого отримання повісток і дзвінків з окупаційних «військкоматів»;
— змініть номер телефону або тимчасово припиніть його використання, якщо він відомий окупаційній владі;
— змініть місце проживання й не повідомляйте про нього;
— якщо на вас таки вийшли, не відмовляйтесь прямо від «повинності», а обґрунтуйте причини, чому не можете служити, наприклад, стан здоров’я, релігійні переконання тощо. Причину бажано довести документами, тому підготуйтесь.
Що робити, якщо вас призвали:
— за першої безпечної нагоди здавайтеся у полон ЗСУ й повідомляйте, що ви громадянин України. Тоді ви — лише жертва воєнного злочину і згодом повернетесь додому живими;
— пам’ятайте: рано чи пізно винні за незаконну мобілізацію вас до зс рф нестимуть кримінальну відповідальність відповідно до ст. 438 ККУ, або у МКС за порушення ст. 8-2(b) xv Римського статуту;
— не виконуйте незаконних наказів, що можуть призвести до жертв серед цивільного населення, руйнування цивільної інфраструктури. В іншому випадку ваші дії кваліфікують як злочин без термінів давності навіть за умови примусового призову.
УВАГА! Якщо ви добровільно приєднаєтесь до зс рф і берете участь у війні з Україною, ці дії будуть злочином відповідно до нашого законодавства, що загрожує позбавленням волі на строк до 15 років.
І головне: навіть у скрутній ситуації бережіть свою любов до близьких та вірність державі. Пам’ятайте: на вас чекають вдома!
Джерело: Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України
