Це 1-а окрема шляхо-відновлювальна бригада імені князя Лева та 194-а окрема понтонно-мостова бригада «Самар». Ще 9 рапортів перебувають на етапі погодження у військових частинах та органах Військової служби правопорядку….
Київський художник плете ікони з матеріалів для маскувальних сіток
У Львівській обласній бібліотеці для юнацтва ім. Романа Іваничука з перших днів широкомасштабного вторгнення росії в Україну діє волонтерський центр, де плетуть маскувальні сітки, збирають гуманітарну допомогу і, звісно, не забувають про суто бібліотечні справи — читання і видачу книжок. Серед волонтерів (в більшості це вимушено переміщені особи), які щодня, як на роботу, приходять плести маскувальні сітки, багато цікавих неординарних особистостей: вчені, викладачі, музиканти, фотографи, письменники, художники. Творча натура одного з наших волонтерів — київського художника Андрія Набоки — проявилася в дуже оригінальний спосіб: через десять днів плетіння сіток він почав плести… ікони.
— Андрію, як ви опинилися у Львові та з чого почалося ваше захоплення плетеними іконами?
— Моя історія проста — така ж, як і в багатьох вимушено переміщених осіб. Якийсь час після початку російського вторгнення я залишався в Києві й вбачав у тому навіть певну героїчність. Але просто сидіти не хотів. У тероборону було дуже багато охочих. І без доброї фізичної підготовки туди не беруть. Мені відмовили, коли я хотів записатися. Намагався волонтерити, а потім вирішив їхати до Львова. Гадаючи, що тут вже якось стану в пригоді. Коли їхав, вже не сумнівався, що тут знайду собі заняття.
— Ви бачили себе у волонтерстві?
— Я бачив себе в будь-чому. Зараз кожен мусить щось робити, ми — єдиний організм. Якби Україна була вже роками така, як зараз, коли всі одне одному допомагають, всі одне одному жертвують, купляють одне в одного щось, підтримують, допомагають і словом, і ділом, і грошима, морально, духовно, то ми б з такою взаємопідтримкою Швейцарію залишили далеко позаду. Але потрібно було такої біди, як війна, щоб ми об’єдналися. Коли я переїхав до Львова, перше, що відчув, це те, що Львів — гуманітарний, він дуже допомагає людям. А Київ зовсім інший настрій має, принаймні тоді, коли я їхав.
— Який саме настрій має Київ?
— Дуже воєнний. Там дуже багато тероборони, транспорт стоїть, нічого не працює, крім найнеобхіднішого, магазини в перші дні війни були порожні. І коли я приїхав до Львова, то було таке відчуття, що війни немає, — тут все є, магазини працюють, полиці в них не пустують, ще за кілька тижнів почали працювати кафе і ресторани… З одного боку, це приємно, що можна себе відчути цивільною людиною і згадати те, як ти колись жив мирним життям, а з іншого — печально. І такі печальні речі дали мені, як художнику, поштовх.
— Ви за освітою художник?
— Так, я художник. Викладаю приватно в Києві, роблю творчі проєкти, працюю в різних техніках: живопис, акрил, олія, графіка, офорт, ліногравюра тощо. Оскільки око художника постійно налаштоване на пошук образу, то серед рук людей, що плетуть (я перші десять днів перебування в Бібліотеці Іваничука займався плетінням маскувальних сіток, як і всі інші), побачив образ — пляму, яка мені нагадала образ Божої Матері. Я подумав: оце Мадонна Мілітарна. А потім взяв підрамник, на одному волонтерському центрі знайшов непотрібні сітки, які були завузькі для виготовлення камуфляжу. Я натягую цю сітку в три шари за допомогою степлера на підрамник і плету. Тут є величезна палітра кольорів: жовтий, червоний, синій, зелений, коричневий… Ми не можемо змішати кольори тканини, але ми можемо змішати враження від цих кольорів, які знаходяться поряд один з одним — це ціла наука. Ставлячи поряд оранжеві, сині, зелені стрічки, я створюю певне враження, яке читається на відстані цієї роботи.
— Скільки ікон ви вже сплели?
— Я ходжу сюди кожен день і впродовж трьох тижнів плету ікони. За цей час зробив уже 13 ікон.
— Чи є охочі їх придбати?
— Є охочі. Але ті ікони, які я зараз роблю, не продаю, тому що в нас домовленість з бібліотекою, що вони поїдуть на благодійний аукціон у Францію для того, щоб зібрати кошти на допомогу українській армії. Якщо це вдасться, і кошти на потреби армії буде зібрано, то я буду щасливий і як митець, і як патріот своєї країни!
Фото та відео автора
