У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…
Уся провідна роль сержанта Збройних Сил України в підрозділі добре проявляється під час російсько-української війни. Упродовж восьми років обов’язки наших молодших командирів відшліфовані та доведені до найкращих стандартів розвинутих країн світу.
Кореспондент АрміяInform поспілкувався з деякими сержантами, які проходять службу на Полтавщині, та дізнався, що вони вважають пріоритетним та на чому ставлять акцент у своїй керівній роботі?
Заступник начальника служби Полтавського ОТЦК та СП старший сержант Крістіна, учасниця АТО/ООС
— Проходжу службу на посаді заступника начальника однієї зі служб у Полтавському обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, — каже старший сержант Крістіна. — У підпорядкуванні 6 осіб. Упродовж шести років служби у Збройних Силах України пройшла п’ять різних курсів підготовки. Основи лідерства, які опанувала, тепер дуже допомагають. Певного досвіду я набула й під час служби в районі проведення бойових дій на сході України.
На думку захисниці України, головне в її керівній роботі — підтримання командного духу та взаємозамінність в підрозділі.
— Усі в нашому колективі мають розуміти, що в разі неможливості кимось виконати свою роботу — її покладуть на плечі іншого. Також завжди намагаюся бути прикладом у всьому. Спочатку покажу, як треба робити, і переконаюся, що воїн точно навчився, а вже потім — контролюю виконання завдання, — говорить старший сержант Крістіна.
Виконувач обов’язків начальника їдальні однієї з військових установ Полтавського гарнізону сержант Ігор, 53 роки
— Ритм нашої служби дуже напружений і сповнений суворого дотримання технологічних норм. Помилки в роботі просто не припустимі. Тому кожний із нас виконує якусь свою маленьку роль, а разом — ми одна дружня команда. Піднімати голос на кухарів мені не доводиться, бо всі ми патріоти, які з перших днів широкомасштабного наступу росії вже стояли під своїми ТЦК та СП. У мене чотири підлеглих і як молодший командир стараюся в усьому подавати приклад хлопцям. Наприклад, після роботи у їдальні вчусь тактиці дій воїнів Сухопутних військ чи правилам поводження зі зброєю. До цього військового навчання всіляко залучаю й кухарів. Адже всі ми насамперед захисники України, а потім — виконуємо обов’язки за якоюсь конкретною військовою професією.
Армієць додав, що деякі з його команди колись працювали в ресторанах. Тож тепер вони охоче діляться неоціненим досвідом та рецептами приготування певних страв.
На думку військовослужбовця Збройних Сил України, в командирській роботі важливу ролі відіграє авторитет сержанта. Тому Ігор свого часу, ще під час строкової служби, пройшов спеціальний курс військового кухаря і згодом здобув п’ятий розряд. У цивільному житті воїн певний час працював начальником виробництва на одному із Полтавських підприємств і тоді керував понад 30 особами. Тому він достеменно знає, як проявити певну силу характеру та направити енергію підлеглих у потрібне русло.
— Ми — військові кухарі, зі звичайних продуктів щодня намагаємося приготувати справжні гастрономічні шедеври. Адже добре розуміємо, що ситий солдат буде краще бити ворогів, а значить — зі свого боку певним чином наближаємо загальну перемогу над окупантами, — повідомив сержант Ігор.
Командир стрілецького відділення військової частини Полтавської тероборони солдат Роман, 42 роки, учасник АТО/ООС
— Я вже кілька тижнів командую своїм відділенням і незабаром мені присвоять сержантське звання, — каже солдат Роман. — За моїми плечима служба в районі проведення бойових дій на сході України. Там навчився, як треба бити ворогів, а тепер — активно вчуся керувати підлеглими. У нашому маленькому колективі всі добровольці та патріоти своєї держави. Тож не доводиться когось і в чомусь переконувати. Іноді вистачає лише одного мого погляду, щоб солдат зрозумів своє завдання.
Армієць вважає, що командир відділення є першим командиром для солдата і від темпу бойової роботи, заданого ним, залежить успіх всього підрозділу. Тож цілком зрозумілі такі високі вимоги та прискіпливість Романа до себе особисто та воїнів, підпорядкованих йому.
— Головне в роботі сержанта — вміння швидко оцінювати складну ситуацію на полі бою та ухвалення правильного рішення в інтересах всього підрозділу. Ці якості я постійно виховую в собі й мій командир роти капітан Володимир виступає прикладом, як саме треба працювати з підлеглими. Запевняю, що наше стрілецьке відділення перебуває в постійній готовності до зустрічі окупантів і перетворення їх на добриво для української землі, — наостанок зауважив солдат Роман.
фото автора
