На превеликий жаль, у фокус ворожих атак потрапили об’єкти національної енергосистеми. Про те, як мінімізувати шкоду від ворожого терору, розповідає кандидат технічних наук, військовослужбовець…
Триває 57 день оборони України. Він припав на чистий четвер перед Великоднем, на який найважливішим обрядом є очищення: винести сміття з хати, позбавитись від усього старого, перебрати речі. Наприклад, у 19 столітті селяни прибирали все, щоб житло набуло скромного вигляду. По цьому дню визначали, чи буде добробут у сім’ї весь рік. Вночі з четверга на п’ятницю раніше в будинках запалювали «страсну» свічку, окропляли вхід в житло святою водою, а також вішали на двері гілки ялини або ялівцю. Люди вірили, що це вбереже їхній будинок від нещасть.
Сьогодні від ординського нещастя українців боронять ЗСУ. Віримо, що нині наші хлопці проведуть максимально якісну чистку рідної землі від окупанта. Однак, наблизити перемогу сьогодні може кожен українець, який не змушений евакуйовуватися, не знищує ворога зі зброєю в руках і, дякуючи Богу й українському війську, має змогу приготуватися до Великодня. Для цього достатньо знати й розуміти, як не стати жертвою ворожої пропаганди. Адже мета ворога — посіяти паніку. Він робить все, щоб залякати! Тому, самоконтроль, перевірка інформації на офіційних джерелах та стримування себе у поширенні новин емоційного характеру — головні правила, яких потрібно дотримуватися!
Як це правильно робити, описали фахівці спеціалізованого проєкту MediaLab.
Споживаючи новини рекомендують довіряти лише інформації, підтвердженій кількома достовірними (бажано офіційними) джерелами.
*Сенсаційну, шокову, обурливу новину, відправляти у тригодинний карантин. Якщо за три години спростування чи уточнення немає, можна реагувати.
*Не панікувати, але якщо дуже хочеться, то робити це так, щоб не заразити інших.
Обговорюючи новини, фахівці радять не вступати в політичні дискусії з незнайомими людьми, чиї дописи обурюють. Бо до поширення хаосу та дезінформації залучена величезна кількість ботів і тролів, а цим людям немає сенсу опонувати, ефективніше поскаржитись на допис адміністрації соцмережі.
*Кожен може вдавати з себе президента чи полководця, тому варто відрізняти експертні думки від політичних маніпуляцій, емоційних висловлювань, припущень і конспірологічних теорій у соцмережах. Якщо не можете відрізнити, краще не читати ніяких, а зайнятися справами.
*Не писати дописів у стані афекту. Якщо дуже кортить висловитись у соцмережі про те, що відбувається в країні, доречно відправити свій допис у тригодинний карантин. І лише після цього, якщо не перехочеться, публікувати.
Не поширювати новини, якщо нема впевненості в достовірності та правдивості джерела інформації, пов’язаної з війною, безпекою, обороною чи бойовими діями.
*Натомість справді потребують поширення офіційні оголошення, інформація з перевірених джерел про можливість допомогти волонтерам.
*Якщо є бажання поширити будь-що інше, варто подумати двічі, чи це справді необхідно.
*Не двічі, а тричі треба подумати, перш ніж поширювати гасла та заяви політиків, як опозиційних, так і провладних.
*Поширивши новину, необхідно стежити за оновленнями, доповненнями і спростуваннями.
Ці правила в умовах війни є критично важливими, адже фейкові новини можуть загрожувати життю та здоровʼю українців, зривати евакуацію чи створювати живий щит із цивільного населення.
Наразі в Україні створено чимало вебінарів, після їхнього перегляду стане легше розпізнавати брехню в соцмережах, інтернеті та на телебаченні. Вашій увазі один із них від Prometheus — найбільшої платформи онлайн-освіти в Україні:
Пам’ятаймо, війна в Україні ведеться і на інформаційному фронті, тому кожен українець — солдат. Соцмережі наша зброя. І від того, як ми нею користуємося, залежить чи боремося ми з ворогом, чи допомагаємо орді, самі того не підозрюючи.
