Сьогодні він навчається на оператора БПЛА у 37-й окремій бригаді морської піхоти. Про свій шлях від бойового медика до оператора БПЛА, причини самовільного залишення…
За час широкомасштабного вторгнення російської федерації в Україну агресор вже втратив велику кількість зразків озброєння та військової техніки, також й сучасної. Зокрема, в одному з бойових зіткнень Силам оборони нашої країни вдалося знищити самохідний протитанковий ракетний комплекс 9П162 «Корнет-Т». На відповідних світлинах, розміщених в одній із соціальних мереж, цей зразок техніки ідентифікували за характерними фрагментами корпусу, що залишилися після його ураження. Тож розповімо про нього докладніше.
#UkraineWar: The first Russian 9P163M-1 ‘Kornet-T’ ATGM carrier destroyed in Ukraine.
H/T @SpedeBeard pic.twitter.com/labD7di7xa
— Oryx (@oryxspioenkop) April 12, 2022
Боєкомплект складається з 16 керованих ракет
ПТРК «Корнет-Т» по суті є БМП-3 з демонтованим бойовим модулем і встановленим набором спеціального обладнання, призначеного для застосування керованих ракет. У бойовому відділенні бронемашини встановлюється автомат заряджання та дві підйомні пускові установки. Перед стрільбою пускові установки із закріпленими на них транспортно-пусковими контейнерами (ТПК) ракет «Корнет» підіймаються у вертикальне положення, після чого здійснюється наведення на ціль. Конструкція пускових установок дозволяє здійснювати горизонтальне наведення в будь-якому напрямку. Вертикальне наведення обмежене сектором від мінус 15 до +60° від горизонтальної площини.
Боєкомплект бойової машини «Корнет-Т» складається з 16 керованих ракет, розміщених у ТПК. При цьому 12 ракет розташовуються на двох барабанах автоматів заряджання, ще 4 розміщуються в укладці й можуть бути переміщені на пускову установку вручну. Перед пострілом пускова установка захоплює з ложемента барабана контейнер із ракетою і підіймається у вертикальне положення. Після пуску ракети ТПК скидається і пускова установка опускається, щоб захопити новий контейнер. За принципом роботи автоматика заряджання комплексу 9П162 аналогічна системам, використаним на бойовій машині 9П149 Штурм-С. Різниця полягає в розмірах та місткості барабана, а також у поділі боєкомплекту на дві частини для використання з двома пусковими установками.
Застосовує ракети з кумулятивною тандемною або з термобаричною бойовою частиною
Бойова машина 9П162 побудована на шасі БМП-3. При бойовій масі менше ніж 18 тонн «Корнет-Т» здатна рухатися по шосе зі швидкістю до 70 км/год. Водні перешкоди долаються вплав зі швидкістю до 10 км/год, для чого машина оснащена водометним рушієм. Корпус машини виконаний з алюмінієвих сплавів зі сталевими елементами посилення, що захищає екіпаж та агрегати від куль стрілецької зброї та уламків снарядів.
Самохідний комплекс «Корнет-Т» здатний використовувати всі наявні ракети сімейства 9М133. Залежно від обстановки екіпаж комплексу може застосувати ракету з кумулятивною тандемною (9М133 і 9М133-1) або з термобаричною (9М133Ф і 9М133Ф-1) бойовою частиною. Ракети з кумулятивною бойовою частиною здатні пробити до 1200 мм гомогенної броні за динамічним захистом. Термобарична бойова частина ракет 9М133Ф і 9М133Ф-1 має потужність, еквівалентну 152-мм артилерійським снарядам або 10 кг тротилу.
Дальність польоту ракети вдень до 5,5 км, вночі — до 3,5 км
Ракети з різними бойовими частинами мають однакову силову установку, що дозволяє їм летіти на дальність до 5,5 км. При використанні ракет вночі максимальна дальність пуску скорочується до 3-3,5 км через обмеження, що накладаються прицільним обладнанням. Для наведення ракет використовується напівавтоматична лазерна система. Оператор комплексу утримує на цілі позначку прицілу, а автоматика здійснює основні операції з наведення ракети. Автоматика спрямовує на ціль промінь лазера, а бортова система керування утримує ракету в промені.
Самохідний протитанковий ракетний комплекс «Корнет-Т» отримав блок прицільного обладнання, що встановлюється на даху корпусу та захищений броньовим кожухом. На робочому місці навідника-оператора монтується набір обладнання управління ракетним комплексом. Всі основні операції з підготовки до стрільби та запуску ракет здійснюються за допомогою наявних пультів управління.
