Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Що перше впадає в очі, коли бачиш військового? Звісно, дивишся на погони: аби дізнатися, хто перед тобою. Не так давно в українському війську відбулась зміна «філософій» в цьому питанні. Ми, зрештою, відірвалися від совкової пуповини і наблизились до системи, що прийнята в арміях країн демократичного світу. Особливо це помітно на прикладі представників сержантського корпусу.
Що залишив по собі «совок» на сержантських погонах? «Шмарклі». Так на армійському сленгу називали смужку, що кріпилась на погон військовослужбовця і позначала звання молодшого командира. Така немилозвучна простонародна назва певною мірою пояснює моральну «цінність» цього статусу для військовослужбовців армії срср та країн, які успадкували від нього армійські традиції.
Хоча в усьому світі сержант завжди вважався представником окремої касти професійних воїнів, шанованих державою за уміння і досвід.
Уніформологи (науковці, які займаються вивченням елементів військового однострою. — Авт.) стверджують, що смужки — це винахід радянських фахівців з армійської геральдики, які експериментували, аби створити свою, абсолютно відірвану від загальноприйнятих у світі систем ідентифікації військовослужбовців. Совки на початках «експериментували» з трикутничками, а потім зі смужками, намагаючись зліпити щось за принципом «аналоговнєт».
Як ми знаємо, кожен елемент військового однострою впроваджується не просто так. Він несе корисну інформацію для навколишніх: звання, заслуги, досвід тощо. Все це можна «прочитати» з цих символів. Якщо глянути на однострої сержантів по усьому світу: здебільшого, для позначення їхнього статусу, заслуг і професійного досвіду використовується система, де ключовою фігурою є «шеврон». Це така «галочка» кутом догори.
Дослівно, шеврон — це термін, що позначає крокви даху, що схрещуються під кутом у верхній вершині.
Шеврон у геральдиці використовувався як почесний знак для позначення головних прихильників глави клану або «верхівки дому». Тому його почали використовувати в різних формах як емблему для носіїв лицарського чину і, загалом, людей, що перебували на військовій службі, ще в феодальні часи. Одна з історичних версій наголошує, що знаком «шеврон» відзначали воїнів, які брали участь у захопленні ворожого замку. Ну а якщо зважити, що концепція «сержанта» як людини, що перебуває на королівській службі та виконує корисні функції, переважно військового характеру, з’явилася в Англії понад 800 років тому, цілком природно, що символом позначення чеснот і заслуг представників сержантського корпусу в багатьох арміях світу став саме «шеврон». Чим більше таких «кутиків» у воїна — тим вище його статус, звання і заслуги. В геральдиці для позначення найвищого сержантського звання використовується ще так званий діамант — ромбоподібна фігура, що символізує абсолютні досягнення.
До прикладу, у нашому війську нині погон із «діамантом» має головний сержант ЗС України головний майстер-сержант Олександр Косинський. «Діамант» на погоні позначає, що цей військовослужбовець виконує провідні відповідальні функції.
Над створенням зовнішнього вигляду оновленої системи сержантських звань українського війська працювали фахівці, які нарешті взяли за основу саме українські національні історичні взірці періоду визвольних змагань початку ХХ століття. Традиційні шеврони кутом вгору з характерним візерунком-плетінням, що використовувалися у системах знаків розпізнавання армійських старшин і підстаршин Української Народної Республіки та Української Галицької Армії.
Відхід від радянської системи сержантських звань в сучасному українському війську був логічним кроком. Спочатку ліквідація «інституту» прапорщиків. Потім розширення лінійки сержантських звань. Це дало можливість взаємосумісності з нашими партнерами з армій країн-учасниць НАТО. Сучасна лінійка сержантських звань в українському війську корелює з кодифікацією військових рангів НАТО за стандартом НАТО STANAG 2116. Про це АрміяInform вже розповідала.
Отже, сучасна структура сержантських звань ЗСУ та українських ВМС остаточно сформувалась у 2020 році. 17 жовтня 2019 року Верховна Рада України ухвалила закон № 205-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо виконання військового обов’язку та проходження військової служби), яким передбачено зміну звань сержантського складу. Закон був підписаний Президентом. Щодо військових звань, закон набув чинності через 10 місяців з дня опублікування — 1 жовтня 2020 року.
Відтак, сучасна структура звань сержантського корпусу України має поділ на молодший, старший та вищий сержантський склад.
До молодшого сержантського складу належать: молодший сержант (OR-5) і сержант (OR-6) в армійських званнях. Старшина другої статті та старшина першої статті в корабельних званнях. Граничний вік перебування на військовій службі для військових молодшого сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом — до 45 років. Для військових сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу під час особливого періоду, з-поміж осіб рядового складу — до 60 років.
Старший сержантський склад: старший сержант (OR-7), головний сержант (OR-8) і штаб-сержант (OR-9). Корабельні звання, відповідно, головний корабельний старшина, головний корабельний старшина та штаб-старшина. Граничний вік перебування на військовій службі для військових старшого сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом — до 50 років.
Вищий сержантський склад: майстер-сержант, старший майстер-сержант, головний майстер-сержант. Корабельні звання: майстер-старшина, старший майстер-старшина та головний майстер-старшина (OR-9). Граничний вік перебування на військовій службі для військових вищого сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом — до 55 років.
