Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
На Смолянському військовому кладовищі міста Житомира в останню путь провели 30-річного військовослужбовця окремого десантно-штурмового батальйону 95-ї бригади В’ячеслава Чігасова.
Десантник загинув 10 квітня від осколкових поранень.
— Був бій у Луганській області, спрацювала артилерія ворога, — розповідає побратим загиблого Сергій Данильчук.
За словами родича полеглого воїна Андрія Лисенка, у В’ячеслава залишилися батьки й наречена — він не встиг одружитися й планував зробити це після війни.
— За чотири дні до широкомасштабного вторгнення він приходив до мене, познайомив з нареченою, — каже чоловік. — Веселий був, як завжди. Міг влучно пожартувати. А взагалі В’ячеслав ніколи нікого не цурався. Активно займався спортом. Був дуже світлою і доброю людиною…
До лав Збройних Сил України В’ячеслав Чігасов пішов у перші ж дні після вторгнення орди на українську землю. Потрапив до «крилатої піхоти», більше ніж місяць завзято бив рашистів, і загинув, до останнього подиху боронячи Україну.
Олексій Тригуб
