У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…
Доля пожбурляла молодшого командира Андрія на псевдо «Тамада» як у цивільному житті, так і на війні. За освітою він інженер-програміст. Але, захопившись у виші грою в «КВК», чоловік здобув додаткову освіту та заробляв на життя вже як професійний сценарист. До початку війни успішно «служив» у розважальній індустрії — саме звідти родом його прізвисько. Не менш цікавою стала і фронтова доля Андрія:
— У 2014 році з пригодами добровольцем потрапив на війну, — говорить Тамада. — В десантники мене з певних причин не взяли. Але вдалося пробитися в механізовану бригаду на посаду номера розрахунку — заряджаючого РСЗВ «Град». Комбат, зважаючи на мою тісну «дружбу інженера з цифрами», перевів мене спочатку на місце навідника системи, а незабаром призначив командиром машини. У 2015 я вже працював командиром розрахунку. Розрахунок — це сама РСЗВ та транспортно-заряджаюча машина. З 25 лютого цього року, так склалося, воюю на Харківському напрямку в піхоті.
— Андрію, сержант 2014 року, і 2022-го — відрізняються?
— Як земля й небо! Сьогоднішній сержант на цій великій війні — це переважно досвідчений універсальний солдат. Як у нас кажуть, «Рекс», здатний як навчити воювати інших, так і повести підлеглих за собою в бій. Якщо ти, скажімо, головний сержант роти, то не маєш права не знати досконально всю її техніку, не володіти наявним у підрозділі озброєнням на професійному рівні. До офіцера ти повинен звертатися лише у крайньому разі — якщо твоїх авторитету й влади не вистачає для розв’язання якоїсь проблеми.
— Тобто для тебе рішення офіцера — щось на кшталт істини в останній інстанції?
— Так і має бути. Приміром, якось протягом терміну злагодження наших підрозділів на полігоні «Широкий лан» із молодших командирів ніхто не звернувся за консультацією до офіцерів. Ті ж зі свого боку займалися плануванням навчального процесу, організацією занять і контролем над їхньою якістю. Ми ж самостійно готували необстріляне поповнення.
Потім були спільні навчання з американцями. Й тоді нам, ветеранам бойових дій, треба було буквально на ходу підтягувати знання й вміння мало досвідчених контрактників. Вчили їх, як для ведення максимально ефективного вогню слід правильно вивіряти машину на місцевості, виставляти приціл, робити звірку по кожному стволу. Досвід володіє безцінними нюансами бойової роботи. А вони дозволяють діяти за принципом: стріляєш рідше, але вражаєш краще й точніше, ще й маневруючи без втрат.
— Наразі ти в піхоті. Чого можеш навчити побратимів?
— Базово — вести вогонь з мінометів, ПТУР, гранатометів усіх видів. Найпростіше — зі стрілецької зброї. Далі йдуть тактика дій на полі бою в складі малих груп і підрозділу, орієнтування на місцевості й топографія, тактична медицина, виживання, маскування тощо…
— Зможеш дати визначення сержанту однією фразою?
— Хіба що сленгово: це Рекс, здатний вести «зграю» за собою в бій.
Фото автора й Оксани Іванець
