Сьогодні виповнюється два роки від початку Курської операції — безпрецедентної за задумом і виконанням кампанії, яка перенесла бойові дії на територію держави-агресора. Цей крок…
Про це свідчить приватна переписка загарбника з Дагестану, повідомляє Служба безпеки України.
У розмові зі своїм другом він відмовляє того від участі «у спецоперації», адже втрати — величезні, зокрема і серед кадирівців.
«Наших столько много здесь полягло, уже со счету сбился. Кадыровцев тоже ложат. Гражданских сколько убито в этой войне», — пише він своєму знайомому.
При цьому розуміє, що росії плювати на смерті кавказців: «Русаки нас используют, нашими руками делают все».
Навіть оплата у 300 тис. рублів на місяць і спеціальна програма підготовки від «кращих військових інструкторів» — недостатній аргумент, аби ризикнути своїм життям. Бо насправді його товариш буде позбавлений будь-яких страхових і соціальних гарантій. Навіть слідів не залишиться.
Окупант зізнається, що і сам би кинув усе та поїхав додому, але боїться, що «посадят за дезертирство». Тому хоче вберегти бодай друга.
«Это не наша война! Пусть русаки, если им надо, сами воюют! Сиди себе спокойно. Что для жизни надо, какой еще доброволец!» — підкреслює окупант.
І ми цілком погоджуємося. Уже понад 20 тис. загарбників загинули на війні в Україні, самі не знаючи, за що вони воюють!
І поки вони не заберуться з нашої землі, їх втрати тільки зростатимуть!
