Досі навколо станції існує 30-кілометрова зона відчуження. Унаслідок аварії близько 5 млн гектарів земель виведено із сільськогосподарського користування. Досі людство стикається з наслідками цієї аварії….
Місія сержанта у війську надзвичайно важлива. Він — найближчий товариш і наставник рядового воїна. Той, хто завжди поруч і в навчанні, і в бою. Той, кому командування доручає надскладні завдання і знає, що вони будуть виконані.
Сержантське звання здобувається досвідом та умінням, харизматичністю та волею. Кореспондент АрміяInform поспілкувався з одним із представників сержантського корпусу, який виконує відповідальне завдання в складі підрозділу територіальної оборони.
— Я був собі звичайним працівником на агротехнічному підприємстві. Очолював зміну. Жив і добра наживав, — розповідає уродженець Львівщини Олег Кравець. — Але москаль попер. І тому я тут. На підприємстві казали, що моя спеціальність має бронь, але я маю бойовий досвід. Хіба можна вдома сидіти?
Тепер Олег — молодший командир у підрозділі територіальної оборони. Посилено навчає і тренує особовий склад. Каже, що кожна крапля поту, що пролита під час навчання, заощаджує літри крові на полі бою. Саме під час одного з таких занять ми мали можливість поспілкуватися.
— Багато з того, що я знаю та умію, мене навчив саме сержант. І коли я служив строкову в одному з піхотних підрозділів на Київщині, і коли потім воював в АТО. Стрільба, тактика, нюанси з використання зброї. За що йому величезне дякую, — говорить молодший сержант
— Що потрібно, аби бути молодшим командиром? Багато вчитися. Бо замало знань не буває. Не соромитись запитати в тих, хто має більше за тебе досвіду. І мати віру в себе і свої сили. Адже від тебе залежить життя твоїх підлеглих, виконання бойового завдання. Багато чого ще… — наголошує Олег Кравець.
Не всі військовослужбовці підрозділів тероборони мають досвід військової служби. Навіть строкової. Але усі мають шалену мотивацію захистити Україну. Зробити це без знань, умінь та навичок неможливо. Тому Олег щодня від світанку до сутінків проводить заняття за різними напрямками. Терпляче розповідає, показує власним прикладом. Воїни уважно слухають те, що каже їм бувалий військовик.
— Здебільшого це абсолютно цивільні люди. Різні професії, спеціальності. Дехто в цивільному житті мав великі статки, успішний бізнес. Та зараз ми усі рівні. Бойовий колектив, майже родина. І я казав, що треба вірити в свої власні сили. Але треба зробити так, навчити, натренувати своїх побратимів, аби ти міг довіряти їм, як собі. Бо один в полі не воїн, — зазначає Олег.
Довіра до свого командира у тероборонівців абсолютна. Солдати кажуть, що їм дуже пощастило мати такого наставника: виважений, спокійний. І коли я попросив описати найяскравішу рису характеру, маленький солдатський колектив одностайно згодився: впевнений. Він знає що робить, для чого, і як. За таким козаком не сумно у бій йти!
Фото та відео автора
