Півтора року тому він випадково з’явився на порозі їхнього будинку на Донеччині, а сьогодні вже пережив кілька передислокацій, атаки FPV-дронами й став улюбленцем усього…
У Хресто-Воздвиженському храмі міста Бердичева відспівали загиблого військового медика окремої механізованої бригади імені короля Данила Олександра Астраханцева.
Друзі дитинства згадували, як багато років тому гралися у «війнушки» в баштах та на мурах дитячого містечка біля будинку Сашка, де нині відкрили церкву… Ніхто й гадки не мав тоді, що мине час, і йому доведеться потрапити на справжню війну. І що проводжатимуть його там, де він колись бігав з іграшковим автоматом…
Поруч — четверта школа, у якій навчався Сашко. Саме повз неї вулицею Вінницькою і вирушила траурна процесія, проводжаючи військового медика в останню путь. Йшли скорботною ходою й однокурсники Олександра по Бердичівському медичному училищу, у стінах якого він колись вчився надавати допомогу хворим та пораненим. Були тут і спортсмени та тренери з Миколаєва, де тривалий час мешкав Олександр і де неодноразово ставав чемпіоном різних турнірів із кіокушинкай-карате, був відомим спортсменом і наставником.
— Подвиг свого земляка бердичівляни назавжди збережуть у своїй пам’яті, — сказав у своїй короткій промові міський голова Бердичева Сергій Орлюк. — Царство небесне Герою…
Поховали загиблого захисника на Гришковецькому кладовищі поруч із могилою батька, а військові, крім традиційного трикратного салюту, ще й пройшли урочистим маршем, віддаючи останню честь загиблому воїну.
Підготував Олексій Тригуб
