Історії полонених детально фіксували самі російські історики. «У нас немає військовополонених, є зрадники!» — так колись нібито заявив кривавий Йосип Сталін. Жорстокість радянського…
Сьогодні всесвітній День космонавтики, який приурочений першому польоту людини в космос – Юрія Гагаріна в 1961 році.
Це свято щорічно в моєму Житомирському інституті радіоелектроніки проходило на найвищому рівні. Інститут не випадково має і почесне ім’я – Сергія Павловича Корольова, який народився також в Житомирі, де є музей Космонавтики та його дім, де він народився.
В мене завжди це свято було споріднене в голові саме з Корольовим, а не Гагаріним. З його трагічною долею, любов’ю до України та тупою політикою совка – знищувати українську еліту, науку, літературу та мову.
Якби не Друга світова війна – Корольов би вмер в таборах Колими, де до 1940 року знаходився просто за народження в Україні. А до 1944 року, будучи зеком, разом з Туполєвим, розробляв реактивні двигуни.
Для мене історія С.П.Корольова була завжди трагічним сюжетом історії України, коли недоімперія завжди використовували та знищувала увесь потенціал українського народу, який давав світу величезний поштовх інтелектуального розвитку.
Історія таких Великих Українців завжди закінчувалась смертю, ув’язненням чи гонитьбою від росіянських нелюдів, які постійно давили нас масою, не даючи розвиватись. Винятком на першу думку стає Ігор Сікорський, який встиг емігрувати до США, де зміг розвивати вертольотобудування без репресій та катувань.
Але в цей день я постійно згадую шикування в ЖВІРЕ, пам’ятна стела на вході в інститут та історію Сергія Павловича Корольова. А з ним й усі решту постійних та вікових знущань імперців до України.
І в цей день, на 49 добу війни проти росії хочу також нагадати – це перший за багато років нашої історії шанс повністю відійти від імперії, підняти Україну та знищити ворога. І ми впевнено йдемо у цьому напрямку.
Вистояли, та йдемо вперед!
До перемоги!
