Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Минуло 42 дні з початку широкомасштабного нападу Росії на Україну.
Сьогодні я хочу звернутися до усіх друзів та партнерів нашого народу.
І розповісти про те, що відбувається.
Всупереч багатьом прогнозам, Росії не вдалося зламати нашу оборону ні за три, ні за 30 днів. Навпаки.
Наші воїни нанесли ворогу колосальні втрати і зламали його плани. Тільки вбитими Росія втратила майже 19 тисяч солдат. А також 150 літаків, 135 гелікоптерів, 700 танків і майже 1900 бронемашин.
Російських окупантів відкинуто від нашої столиці – Києва. Закінчується звільнення від російських солдат Житомирської, Київської, Чернігівської та Сумської областей.
Але ситуація залишається надзвичайно складною. Особливо – на півдні та сході нашої держави. Росія концентрує сили для потужної атаки.
Україна виграла перший раунд війни, коли велися інтенсивні контактні бої з застосуванням десанту, піхоти і бронетехніки. Бо наша армія добре навчена і надзвичайно мотивована. Один наш боєць вартує 10 росіян.
Нам вдалося зупинити Росію багато в чому завдяки тій зброї, яку ми отримали від партнерів. Хочу подякувати за це.
Проте Росія зробила висновки і змінила тактику. Вона переводить конфлікт у затяжну фазу та в іншу форму.
Кількість контактних боїв зменшується. Ворог наносить ракетні удари, застосовує авіацію, масово використовує системи РСЗО і далекобійну артилерію. Знищує наші мирні міста. Обстріли здійснюються з території самої Росії, Білорусі, а також акваторій Чорного та Азовського морів.
За таких умов війна переходить у фазу змагання ресурсів. Які у Росії майже безкінечні, порівняно в Україною. Щоб перемогти у такій війні, нам потрібна інша допомога, ніж ми отримували раніше.
Ми хочемо якнайшвидше звільнити захоплені ворогом території. Адже увесь світ бачив, які звірства вчинила російська армія в Бучі та інших передмістях Києва. Треба врятувати наших людей від геноциду.
Для цього нам потрібна інша зброя.
По-перше, необхідні системи протиповітряної оборони та бойові літаки, щоб захистити наших громадян і нашу армію від ракет та ударів авіації.
По-друге, нам потрібна далекобійна зброя. Йдеться про Long-Range Artillery Missile complexes, РСЗО та важку артилерію. Це дозволить тримати ворога на відстані, не підпускаючи його до наших міст.
По-третє, нам потрібні танки та бронетехніка, щоб прорвати оборону окупантів та звільнити захоплені території.
По-четверте, нам потрібні протикорабельні ракети. Щоб знищити ворожий флот і деблокувати порти на Чорному морі. Адже без портів ми не зможемо торгувати, у тому числі – продовольством. Що спричинить глобальну продовольчу кризу.
По-п’яте, нам потрібні розвідувальні та ударні безпілотники.
При цьому є дуже важливий нюанс.
Раніше ми робили акцент на отриманні зброї радянських зразків. Це логічне рішення, адже ця зброя може одразу йти у бій, ми вміємо її використовувати. Вона швидко посилить оборону в критичний період.
Але потрібної нам радянської зброї небагато. Часто вона у неналежному стані, адже виготовлена 30-40 років тому. Для неї недостатньо боєприпасів. За таких умов отримана нами радянська зброя посилить Україну лише на короткий час.
Тому Україна має якнайшвидше отримати зброю, яку використовують країни НАТО. Це найкраще рішення з багатьох міркувань.
По-перше, це буде потужний сигнал Росії, що їй не вдасться виснажити українську армію. Навпаки – вартість війни для Москви надзвичайно зросте. Українська армія зможе чинити ефективний опір. Це буде найкращим стимулом для деескалації та пошуку миру.
По-друге, це ще більше підвищить взаємосумісність української армії з арміями країн Європи. Та суттєво посилить східний фланг НАТО. Впевнений, вже ні в кого немає сумнівів, що Україна може бути донором європейської безпеки. Ми це довели. Інвестиції в нашу армію, це найкращі інвестиції в оборону, які тільки можна уявити.
По-третє, техніки, виготовленої за стандартами НАТО достатньо і вона забезпечена боєприпасами. Скажімо, артилерія калібру 155-мм використовується у різних країнах. Не буде дефіциту снарядів, як для радянських систем. Це буде не короткострокове, а системне рішення.
По-четверте, передати цю зброю зможе багато країн у різний спосіб. Дехто вже знімає потрібні нам системи з бойових чергувань, замінюючи їх більш сучасними. Комусь просто потрібен дозвіл країни-виробника.
Українські військові дуже швидко опанують нову зброю. Вони вже показали, що здатні надзвичайно ефективно використовувати західні комплекси у бойових умовах. Доказ цьому – втрати ворога, які я згадав на початку.
Ми закликаємо надати нам важку зброю якнайшвидше.
Російські лідери є військовими злочинцями. Це визнають усі. Отримавши військову поразку, вони негайно позбудуться влади.
Ми не боїмось Росію і здатні її перемогти. Ми хочемо знищити вбивць, ґвалтівників і мародерів, які принесли нам невгамовний біль.
Це шанс для світу позбутися жорстокої тиранії.
Затягування з наданням зброї призводить для загибелі наших дітей, до виснаження нашої країни. Так само це виснажує Європу.
Треба діяти. Якщо Кремль не зупинимо ми – він прийде до вас.
Дякую усім.
Слава Україні!
Джерело: Міністерство оборони України
