Усі пʼять суден поки що базуватимуться у Великій Британії, а після закінчення війни братимуть участь у розмінуванні акваторії Чорного моря…
Серед найжорстокіших катів мирного населення на Київщині виявились молоденькі російські строковики й контрактники – представники «малих» народів Сибіру. Такі висновки можна зробити з розповідей свідків, які пережили ті події, а також з інформації, яку оприлюднив Телеграм-канал «Беларускі гаюн», опублікувавши адреси відправлень кур’єрської служби СДЕК у місті Мозир (білорусь).
Мародери відправляли награбоване в Рубцовськ, Кизил, Читу, Улан-Уде та інші міста Східного Сибіру і Забайкальського краю. Саме звідти були сформовані декілька батальйонних тактичних груп від військових частин і з’єднань Східного військового округу рф. Як розповідають свідки жорстоких подій, саме буряти, хакаси і особливо тувинці від вседозволеності та вбивств невинних жертв просто п’яніли. Зовсім молоді юнаки, ніби смакували процеси знущань і позбавлення життя кого завгодно.
Літній чоловік, на ім’я Леонід, із села Богданівки Броварського району на Київщині згадує, що коли рашисти увійшли в їхнє село і почали займати оборону біля цивільних будівель, один молоденький солдат добровільно визвався у командира знищити усіх сільських собак. Спочатку цей солдатик з характерною монголо-азійською зовнішністю позбавляв життя чотирилапих, орудуючи власним ножем. Це він робив з насолодою, підспівуючи собі під ніс різні пісні-заклинання, напевне уявляючи себе шаманом чи сибірським мисливцем. Насправді він співав російську попсу власною мовою, а в наступні дні він і ще декілька його одноплемінників (такої ж зовнішності) ґвалтували і розстрілювали місцевих жінок, хизуючись навіть перед власними «побратимами» слов’янської зовнішності, що їм за це нічого не буде, бо вони – тува, як шойгу.
Російське інформаційне агентство Регнум 6-го квітня повідомило, що Тува сформувала цілий загін добровольців, які готові вирушити в Україну для участі у «військовій операції».
На фото, оприлюднених в мережі, видно, що ці «добровольці» стоять просто в гумових чоботах, російських «горках» і шапках-вушанках – навіть таке екіпірування свідчить, що вони – гарматне м’ясо для російської воєнної машини.
Але ці «добровольці» залюбки йдуть воювати на чужу територію, війна – це їхній шанс. Адже їм буде дозволено усе, за що вдома можна сісти за грати: вбивати, грабувати, ґвалтувати і знущатись. І роблячи усе це, російська пропаганда розповідатиме, що вони – захисники світу від «нациків», вони воюють за росію…
Взагалі Тува, чи Тива (як вони себе називають) – це найбідніший і найдепресивніший регіон росії. Навіть росіяни називають його – «дупою світу», і найбільше бажання людини, яка вважає себе нормальною, просто виїхати звідти. Адміністративний центр – місто Кизил, вважається найнебезпечнішим містом рф, у ньому найвища кількість вбивств на сто тисяч населення. Місцеві мешканці, які в переважній більшості зловживають алкоголем і наркотиками, вважають вбивство – нормою. Силовики в Туві – асимільовані з бандитизмом і корупцією.
Служба у російській армії – одна з можливостей хоч щось заробити, тому чимало хлопців, яким дозволяє стан здоров’я, прагнуть піти служити й залишитись «на контракт» у місцевих частинах, щоб далі щось там красти і пропивати.
«План по призову» на строкову службу Тува теж що періоду виконує, і кожні пів року до тисячі молодих тувинців йдуть служити в зс рф. У кожній частині, на зразок кавказьких, є свої тувинські чи бурятські «земляцтва» – етнічні групи. Ці сибірські земляцтва менш агресивні, ніж кавказці, але значно жорстокіші, які не займаються відкритим казарменим хуліганством і знущаннями, вони намагаються «підім’яти під себе усіх» навіть шляхом вбивств. Кожен тувинець має з собою тувинський ніж і готовий його «пустити в хід», хоча переважна більшість не займається єдиноборствами, а вживає наркотики і спиртне.
Ці «сибірські земляцтва» стали серйозною конкуренцією «кавказьким земляцтвам» у військових частинах рф, і між ними часто йде не лише суперництво і жорстока боротьба за владу. Зважаючи, що міністр оборони шойгу – тувинець і улюбленець російського президента путіна, представники його «малого народу» і його земляків дозволяють собі чимало в російській армії, зокрема й нелюдські знущання з мешканців захоплених українських міст.
