Саме цей бомбардувальник є носієм ракет типу Х-22, якими країна 404 постійно обстрілює Україну. Традиційно, АрміяInform дізналася, як на болотах…
9 березня чергова група вінницьких ветеранів, військових і членів їхніх родин мала розпочати навчання на курсах професійної перепідготовки та соціальної адаптації від проєкту «Норвегія — Україна». На базі Вінницького національного технічного університету слухачі планували здобути нові знання з підприємництва та інформаційних технологій у бізнесі. Проте вже із кінця лютого більшість із них боронила країну зі зброєю в руках.
Від адаптації ветеранів — до надання гуманітарної допомоги вимушено переселеним особам
Так, практично в перші дні широкомасштабної російсько-української війни Університет Nord та Міжнародний фонд соціальної адаптації, які впроваджують проєкт в Україні, отримали згоду уряду та Міністерства закордонних справ Королівства Норвегія щодо спрямування бюджету проєкту на допомогу українським біженцям і пораненим.
Як розповіла кореспондентці АрміяInform координаторка проєкту «Норвегія — Україна» Ольга Філіна, сьогодні проєкт за оновленим напрямком реалізується в Івано-Франківську, Тернополі, Львові, Чернівцях, Вінниці, Ужгороді, Луцьку, Умані, Житомирі, Кропивницькому та відповідних областях.
Громадські організації-партнери в цих містах надають допомогу щодо евакуації та переїзду з району активних бойових дій сімей із дітьми, дитячих будинків, осіб з інвалідністю та будинків для людей поважного віку. Також вони організовують розміщення переселенців та облаштовують місця перебування, зокрема і в гуртожитках ВНЗ, які є партнерами проєкту, забезпечують людей одягом, медикаментами тощо. Водночас шукають та доставляють ліки для поранених захисників і цивільних, а також необхідне цивільним у зоні бойових дій.
— Учасники проєкту, які перебувають на безпечній території, допомагають іншим регіонам. Так, з Умані доправляли їжу, одяг, медикаменти, засоби гігієни та інше в Харків, Ірпінь, Сєвєродонецьк, Лисичанськ тощо, з Тернополя — у Миколаїв, Київ, з Івано-Франківська — у Донецьку, Дніпропетровську, Київську області. До Львова зі Сходу перевезли дітей і дорослих з інвалідністю, серед яких були і лежачі хворі, — зазначила пані Ольга. — Значна частина коштів спрямовується на пальне для заправки авто, що перевозять вантажі, та логістику. Окрім того, надаємо психологічну та юридичну підтримку переселенцям, пораненим, їхнім родинам та сім’ям загиблих.
Робота проєкту «Норвегія — Україна» у Вінниці
Одним із транзитних регіонів для українців, які опинились у складних умовах, стала Вінниччина. Уже з 3 березня вінницькі партнери проєкту «Норвегія — Україна», а це ГО «Центр соціальної адаптації та розвитку «Європейська ініціатива», Вінницький національний технічний університет та Міжнародний центр «Україна — Норвегія», розпочали приймати вимушених переселенців із Харкова, Києва, Сум. За одну ніч у гуртожитках ВНТУ на ночівлю поселяли до 400 осіб. Загалом від початку активних воєнних дій в університетських гуртожитках прийняли до 5 тисяч осіб.
— Спочатку нам не вистачало укомплектованих ліжко-місць, якими ми забезпечували родини переселенців, — розказав Юрій Бурєнніков, керівник проєкту у ВНТУ та директор Міжнародного центру «Україна — Норвегія». — У нас не було потрібної кількості ковдр, подушок, постільної білизни. І на той час були зачинені всі магазини. На щастя, знайшли місцевого виробника білизни — об’єднання «Учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих». Викупили в них всі запаси. У такий спосіб забезпечили додатково 36 місць, включно з дитячими, укомплектованими сповивальними столиками та пелюшками. Окрім того, організовували харчування вночі. Також обладнали пральними машинами із сушарками два санітарні блоки.
Окрім того, вінницькі партнери проєкту «Норвегія — Україна» забезпечили пальним 5 автобусів, якими було евакуйовано до кордону дітей із Київської області. Наразі волонтери зосередили увагу на адресній допомозі за потребою. Так, нині вони відправили гуманітарний вантаж для людей, які залишились в селі Горенка під Києвом. Як розповів пан Юрій, із кількох тисяч мешканців там залишилось приблизно 120 людей, серед яких є діти. Допомогу збирали під конкретні потреби кожної людини.
Плани на майбутнє
Умови сьогодення змінюються шаленими темпами. Тож сьогодні вінницькі партнери проєкту «Норвегія — Україна» опинились перед новими викликами. Із 24 лютого в області на постійному проживанні перебуває понад 60 тис. біженців.
Насамперед багато людей потребують психологічної підтримки. Тож одним із завдань проєкту наразі є організація психологічної реабілітації дорослих і дітей до умов проживання в новому місці. Психологи ВНТУ за кілька днів розпочнуть онлайн надавати відповідну допомогу.
Іншим напрямком роботи є юридична допомога сім’ям вимушених переселенців, загиблих, а також пораненим.
— Є проблема в тому, що люди, намагаючись знайти душевну рівновагу, не стежать за змінами в законодавстві. Водночас для біженців з’являється багато послаблень. Будемо вчити нових слухачів складати бізнес-плани та шукати грошову підтримку. Сподіваємось і на підтримку від місцевої влади, адже регіональні бюджети вже готуються до того, щоб відкривати соціальні програми із залученням переселенців.
Також багато людей, які вимушено опинились у нашому регіоні, потребують працевлаштування. Серед них є ті, хто зі своєю спеціальністю і кваліфікацією у Вінниці роботу навряд чи знайде.
— Це, наприклад, сталевари чи інші працівники важкої промисловості. Зрозуміло, що у Вінниці немає підприємств із виробництва сталі. Тож зараз ми разом із ВНТУ збираємо інформацію про те, яка кількість людей потребує перекваліфікації. Плануємо організувати курси з професійної адаптації, — додав Юрій Бурєнніков.
