Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
З 1 квітня 1973 року в Одесі відбувається щорічний фестиваль гумору та сміху. Навіть у ці важкі часи містяни залишилися вірні традиціям та організували першоквітневий флешмоб «Гуморина-Джавеліна». З цієї нагоди біля центрального входу залізничного вокзалу відбулася акція «Чемодан — вокзал — росія», де українські жінки вказали напрямок російському «Івану».
Артистки Нана Кріцак та Олена Шаврук, які є учасницями волонтерського проєкту «Творча сила», виступали не лише сьогодні. Їх волонтерський рух спрямований на підтримку бадьорого духу наших бійців та співвітчизників.
— Зараз дуже важливий момент, коли люди починають трішки сумніватися, чи виграємо ми, чи ні. Ми вже перемогли. Нині важливо співати кожного дня, розмовляти один з одним та робити все, що буде підіймати бойовий дух і давати віру в нашу армію та наші сили, — запевняє Нана.
Погоджується з нею й Олена Шаврук.
— У нашому місті мешкають представники 133-х національностей, які завжди жили в мирі та злагоді. Ніхто нікому не виставляє правила та обмеження. Лише одне існує правило для всіх — бути людьми, — говорить жінка.
Загалом у концерті взяли участь близько 30 артистів, які співали українські народні пісні, одеські, воєнні та сучасні композиції. За словами організаторів, програма заходу вмістила в себе все те, що об’єднує місто та найкраще передає його культуру.
Крім того, на привокзальній площі з’явилася повнорозмірна копія легкого танка, котрий був швидко сконструйований в Одесі під час оборони міста в Другу світову війну, влітку-восени 1941-го, з урахуванням можливостей промисловості міста, що перебувало в облозі. У тракторів зрізали верхню частину, після чого їх закривали броньовими (а іноді й просто залізними) листами. На машини встановлювали легкі знаряддя або кулемети в баштах, що повертаються. До наших днів не збереглося жодного екземпляра.
— Це не просто іграшка, у ній захована ядерна та біологічна зброя, а в зоопарку зараз готується батальйон ядерно та біологічно заражених курей, — пожартував віцемер Олег Бриндак.
Тетяна та Раїса прийшли на захід з українськими прапорцями, розповідають, що не втрачають віри в хороше майбутнє, їм подобається, що одесити об’єднані, а від цього й сама атмосфера в місті особлива.
— Усі об’єдналися, стали як рідні одне одному, це дуже тішить серце. Ми любимо Україну. Одесу-Україну, — ділиться з нами одеситка Тетяна.
Михайло Крупнік — дитячий драматург, режисер та за сумісництвом актор. Один із тих, хто сьогодні виступав на імпровізованій сцені. У пародійній пісенній манері продемонстрував свою думку щодо сьогоднішньої широкомасштабної війни.
— Ми всі сьогодні так чи інакше хочемо висловлювати думку з приводу подій, які нас дуже хвилюють. Ми всі переживаємо за хлопців на фронті, які боронять нас, за мирних жителів, які теж, на жаль, потрапили в ці жорна війни. Утім, я думаю, що з нашим одеським оптимізмом і непотоплюваністю переживемо ці важкі часи, що прийде мир і ми знову будемо жити з усмішкою на обличчі, — запевнив Михайло Семенович.
