Утім, це не відповідає дійсності — насправді противник уже рік не має жодних суттєвих успіхів, адже Сили оборони України уже понад рік стримують російські…
Тероборонець «Пілюля» старанно ховає обличчя за бафом з агресивною розмальовкою, однак підсвідомо відчуваю поруч людину широкої душі та доброти.
— Я з Бердянського району, хлопець з села, берусь за будь-яку працю — все, що скажуть все роблю, — каже боєць. — Нічого не боюся, однак змушений одягати оце, бо у мене родина в окупації — двійко діточок, мати, дружина.
Коли говорить про рідних, очі наповнюються сльозами. Дуже любить і дуже скучає за ними.
У територіальному батальйоні він виконує обов’язки водія евакуаційного автозасобу. Побратими дали псевдо «Пілюля», бо їздить на «Таблетці». Гордиться своєю посадою. Вже брав участь у боях і вивіз та порятував життя чотирьом хлопцям.
Каже, що були у їхньому батальйоні й бойові втрати. Особливо жалкує за земляком з Бердянська Миколою.
— Ми його втратили на другий тиждень війни. Наші позиції накрили «Гради»… Тоді ж до госпіталю потрапили ще четверо наших побратимів. Двох придавило плитами, у двох влучили уламки ракет, — розповідає «Пілюля». — Але все добре, ми за них молимося. Один вже повернувся на позицію. Два — тяжких, але тримаються, обіцяли тільки до своїх, нікуди не хочуть переходити.
…Коротка розмова відбулася у прифронтовому містечку Запорізького краю, просто неба. Повз нас проходять люди, вітаються. Періодично лунають вибухи. «Пілюля» з побратимами автоматично фіксує «приходи» і «виходи». Коментують види озброєння, які працюють.
…Підбіг представник місцевої самооборони — показав на мобілці фото новітнього електромаячка, що розставляють ворожі ДРГ.
…Жінка з подругою сунули «Пілюлі» пакет із продуктами: «Візьміть, хлопці. Це — вам!» Територіал ледь встиг подякувати. Відніс подарунок до «Таблетки». Повернувся з печивом, засунув мені у кишеню.
— Після перемоги обов’язково приїжджайте до нас у село. Я вам таку уху зварю — за вуха не відтягнеш.
Потиснули руки, обнялися.
«Пілюля» швидко заскочив до кабіни своєї «Таблетки». Потягнувся рукою до іконки Пресвятої Богородиці на лобовому склі, та рушив.
Ангела охоронця, тобі, воїне!
