Утім, це не відповідає дійсності — насправді противник уже рік не має жодних суттєвих успіхів, адже Сили оборони України уже понад рік стримують російські…
Киянин Анатолій спокійно працював викладачем у Київському будівельному інституті, писав програми для будівельної галузі, заробляв купу грошей… Та 24 лютого, як і всі свідомі українці, вже стояв у черзі до військкомату, аби вступити у ряди війська і зробити свій внесок в оборону країни від московських загарбників.
— Я добре пам’ятаю перші дні повномасштабної війни. У багатьох знайомих чомусь був черговий шок. Вони не могли повірити, що москва на це зважиться. Невиправні дурні, чесне слово, ніби 2014-го було не достатньо. Такі люди навіть на своїх помилках не вчаться! Зате притомні друзі подзвонили ще вдосвіта і запропонували разом «штурмувати» військкомат.
Анатолій хотів потрапити виключно до бойової бригади. Пояснював, що має необхідний досвід. У 2015-му проходив службу на Яворівському полігоні. Займався програмним забезпеченням, зв’язком, БПЛА. Тож після трьох днів очікування чоловіка таки призвали до війська.
— Зараз, у бригаді, працюю в тому ж напрямку. Кожен із нас виконує своє завдання. Хтось ходить в наряди, хтось — машини ремонтує, а хтось — зв’язок налагоджує. Впевнено можу заявити, що у депресію ніхто не впав. Навпаки, усі чітко знають, навіщо прийшли до війська, кожен воїн старанно виконує бойові завдання і вбачає у цій війні історичний шанс для нашого народу перемогти споконвічного ворога і нарешті зажити мирним, спокійним, процвітаючим життям!
