За своїм змістом вони різняться настільки гранично, що свідчать про два цілковито протилежні, абсолютно несумісні між собою світогляди. Українське «Ніколи знову!» постало…
Цукровий парад перемоги над здоровим глуздом.
«Дамо бій фашистській гадині! Спалимо ворожі знамена, як наші діди на Параді Перемоги» — із таким закликом до жителів Хабаровська звернулися активісти місцевого телеграм-каналу.
Безперечно, діди можуть пишатися рішучістю та сміливістю своїх нащадків. Але розуміючи, що часи вже не ті, організатори «урочистого спалення» б’ють у найболючіше місце великого російського народу — по дефіциту солодкого життя у великій країні. Кожному борцю з українськими прапорами та книгами, а також портретами Степана Бандери та інших українських діячів обіцяють фантастичну винагороду — п’ять (!) кілограмів жаданого цукру! Але не все так просто…
«За прапори та портрети, що не підходять під вимоги, ЦУКОР ВИДАВАТИСЯ НЕ БУДЕ!» — попереджають потенційних бійців із «фашистською гнидою».
До речі, «фашистська гнида» має чітке ранжування в солодких кілограмах, ймовірно, залежно від втрат, які вона завдає російському скрепоносному світогляду: найдорожче цінуються «бандерівські» червоно-чорні прапори «не менше ніж 85×130» («дозволяється виготовлення з підручних засобів»), на кілограм менше дають цукру за наш державний прапор. Портрет Степана Бандери («не менше ніж формату А3») лякає жителів росії на три кілограми і лише на двокілограмові пакети цукру можуть розраховувати щасливі власники українських книг, портретів Тараса Шевченка та інших діячів України.
