Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
З метою урегулювання питань, пов’язаних із пенсійним забезпеченням членів сімей колишніх військовослужбовців, у тому числі добровольців, загиблих (померлих) під час участі в антитерористичній операції/операції Об’єднаних сил, ще наприкінці минулого року було підготовлено проєкт Закону України № 6417. Звичайно, з початком повномасштабної війни, що веде росія проти України, формулювання дещо зміняться, адже мова йде вже не лише про учасників АТО/ООС, а в цілому про тих, хто загинув чи помер у період участі в бойових діях із відсічі збройної агресії російської федерації проти України. Утім, змін зазнають тільки формулювання, в цілому ж зміст законопроєкту реаліям сьогодення відповідає в повному обсязі. Що ж має змінитися з ухваленням нового закону?
Проєкт закону було розроблено за результатами зустрічі Президента України з представниками сімей захисників України 29 серпня 2021 року. Відповідно до чинного законодавства, склалася ситуація, коли члени сімей загиблих учасників російсько-української війни, зокрема батьки та дружина, які досягли віку 60, 63 чи 65 років, можуть не мати права на призначення пенсії в разі втрати годувальника, якщо в них немає необхідного страхового стажу. Отже, вони позбавлені як права на призначення пенсії за віком, так і права на пенсію в разі втрати годувальника. Крім того, у зв’язку із загибеллю сина/доньки, чоловіка/дружини під час участі в АТО/ООС такі члени сім’ї, коли стануть непрацездатними, не матимуть можливості отримувати допомогу від дітей, чоловіка/дружини. Проєктом пропонується усунути розбіжності між нормами пунктів та частин статей Закону щодо розмірів пенсії в разі втрати годувальника, яка призначається батькам, дружині/чоловіку, непрацездатному члену сім’ї, установивши такі розміри пенсії:
якщо пенсія призначається батькам (одному з батьків), дружині (чоловікові) або право на пенсію має один непрацездатний член сім’ї загиблого (померлого) годувальника, — у розмірі 70% грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на кожного непрацездатного члена сім’ї, якщо право на пенсію мають двоє і більше непрацездатних членів сім’ї (крім батьків, дружини (чоловіка) — у розмірі 50% грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на кожного непрацездатного члена сім’ї;
у розрахунку на кожного непрацездатного члена сім’ї — у розмірі не менше від двох прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.
Водночас передбачається, що пенсія в разі втрати годувальника призначається кожному утриманцю, у тому числі батькам (одному з батьків), дружині (чоловікові).
