Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Сеанси психологічної реабілітації проводять для людей, які були вимушені залишити свої домівки. Відбувається все в одному з волонтерських центрів Вінниці. З батьками працюють психологи, з дітками займаються творчістю.
Як розповідає один із психологів Геннадій Чепурний, у такий спосіб переселенці можуть відволіктись від війни та почувати себе у безпеці.
— Дуже багато дітей-переселенців та їхні батьки мають психологічні травми. Тут одночасно провести реабілітацію неможливо. Потрібно працювати індивідуально. Постає питання, а що можна зробити? Тому наше завдання — створити умови, де вони відчують себе комфортно, щасливими, — говорить Геннадій Чепурний.
До волонтерського центру звернулася одна з переселенок із Чернігова Дана. Те, що їм довелося побачити, вона ніколи не забуде. За словами жінки, їм було безмежно страшно, коли на голову сипали з Градів, а вони сиділи у погребі з дітьми і думали, як приготувати їжу та зігрітися. Безмежний страх охопив їх, коли у них був поранений, звучали обстріли, швидка приїхати не могла і вони самі везли свого побратима під звуки стрільби.
Однією з волонтерів центру є власниця приватної школи Олена Рокицька, яка навчає діточок виготовляти яскравих м’яких зайчиків із тканини.
— Ми робимо іграшку з тканини, щоб вона не розбилась. Дитина вкладає надію, щоб ця надія не зламалася. Тому іграшка мʼяка, щоб була біля неї, спала разом із нею. Я сподіваюся, що це допоможе вийти зі стану стресу і страху, — коментує Олена Рокицька.
Також як вихователь є вінницький учитель Олександр Музика. До війни він займався виготовленням дитячих іграшок, наразі намагається підтримувати людей психологічно. Серед розробок Олександра — казки, які оживають за допомогою смартфонів, та ігрові методики навчання.
— Важливо не тільки підтримувати наших воїнів, а й допомагати тим, кого вони захищають, — нашим дітям. Ті, які залишаються вдома, — їм легше. А ті, які приїхали, не думали про іграшки й книжки, а про те, як врятувати свою родину, — ділиться роздумами Олександр Музика.
Такі заняття для переселенців та їхніх родин відбуватимуться безоплатно кілька разів на тиждень.
