Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Яким є узагальнений портрет пересічного російського загарбника?
Днями Служба Безпеки України отримала в розпорядження службові документи полонених окупантів, завдяки яким вдалося зрозуміти, чому орки настільки тупі. Узагальнений портрет пересічного російського загарбника вражає. Судіть самі.
Армієць-окупант здебільшого має лише шкільну освіту, ходить в одних портянках упродовж трьох місяців поспіль, а обов’язковим елементом його «раціону харчування» є один літр горілки. І це не жарт. Орки, окрім горілки, мають у раціоні медовуху. Також у них є доступ до антифризу. І уявіть: щоб не померти від випитого антифризу, вони під розпис проходять спеціальний інструктаж, що це отрута!
Окупантське керівництво у графі «соціальне походження» щодо своїх підлеглих досі вказує пункти «із рабочіх, із крєстьян»… Напевно, в Росії не знають, що на вулиці 21 століття, і досі користуються радянськими методичками.
До речі, так звана «друга армія світу» — це мутована версія армії радянської, причому мутована якоюсь псевдогероїкою минулих століть. На підтвердження цього — «культурний аспект» ворога. У переліку «днів воїнської слави», наприклад, «Куліковская битва», в якій переміг ординський хан Тохтамиш, а також «Бородінська битва», в якій Наполеон розбив росіян і вже за тиждень зайняв Москву.
Цілком можливо, що й черговий провал в Україні також стане для них великим святом. Адже полонені не хочуть повертатися назад у росію. Уже зараз у перехоплених СБУ розмовах окупанти скаржаться, що в Україні їм значно страшніше воюється, ніж у Чечні, місцеві їх ненавидять, а якість життя українців, що в містах, що в селах — набагато краща, ніж у самих російських «асвабадітєлєй».
Треба й надалі робити все можливе, щоб бойовий дух ворога падав, окупантські підрозділи відмовлялися воювати, а наш День Перемоги над ворогом настав якомога швидше! Слава Україні!
