Півтора року тому він випадково з’явився на порозі їхнього будинку на Донеччині, а сьогодні вже пережив кілька передислокацій, атаки FPV-дронами й став улюбленцем усього…
Село Кальник Дашівської громади Гайсинського району відоме, як старовинне козацьке містечко, колишнє місце дислокації Кальницького полку Івана Богуна. І населення Кальника — це гідні нащадки славних предків-козаків. Одного з таких, із типовим козацьким прізвищем Козорізенко, сьогодні усією громадою проводжали в останню путь. І загинув славний воїн на Запоріжжі, де сотні років тому боронили українську землю його звитяжні предки…
— Біль та сум обпікає серце кожного з нас, — говорить голова Гайсинської районної військової адміністрації Людмила Головашич. — Ми не забудемо ніколи, як дорого коштує нам перемога! Але нам потрібно бути мужніми та сильними! Слава Україні! Вічна пам’ять герою!
31-річного Олексія Козорізенка, який загинув 18 березня від повітряного удару рашистських стерв’ятників, зустрічали «живим коридором», стоячи на колінах та не стримуючи сліз. Попрощатися з захисником зібралися сотні людей — рідні та друзі, однокласники, бойові побратими та мешканці громади.
На громадянській панахиді зі словами співчуття виступили Дашівський селищний голова Сергій Тітаренко, староста Кальницького старостинського округу Василь Шуляк та інші земляки, які добре знали Олексія.
— Герой не словом, а ділом довів, що є патріотом, який любить свій народ і свою країну, не шкодуючи себе, виконував поставлені бойові завдання, віддав найцінніше, що є у людини — життя, боронячи незалежність рідної України, — лунали прощальні слова на сільському цвинтарі. — Олексій був добрим чоловіком, батьком, сином, яким можуть пишатися рідні…
У Героя залишилась дружина, донечка, мати та сестра.
