Це далеко не вичерпний перелік вимог до наземних роботизованих комплексів, спроможних виконувати найрізноманітніші завдання на сучасному полі бою. Про завдання та різновиди НРК, визначальні характеристики…
Тиждень тому мені довелось зустріти групу молодих людей, які добровільно поповнили лави територіальної оборони й пішли захищати Одесу від російських окупантів. Велике бажання допомогти своєму рідному місту й підтримати своїх земляків спонукало кожного із них прийняти таке важливе патріотичне рішення.
Молоді тероборонці навчаються захищати рідне місто
Переважна більшість із цих юнаків лише торік закінчили школу. Під час знайомства вони розповіли мені, що після декількох днів базової військової підготовки приєднаються до основного складу захисників Одеси.
Ярослав, 19-річний студент-історик, говорить, що його не бентежить спроба стати військовим після тижня навчання. Юнак впевнений, що впорається — адже ще в шкільні роки він пройшов добру школу альпінізму, подолав чимало природних перешкод, разом зі своїми товаришами підіймався на вершини неприступних гір. Йому було лише 10 років, коли російські окупанти захопили український Крим та увійшли на територію Донбасу.
Ярослав пішов захищати Одесу разом зі своїм товаришем, 18-річним Євгеном, який навчається на фізика в тому ж університеті.
Молоді тероборонці, одягнені у військовий піксель, мають значно старший вигляд за своїх ровесників. Але коли чекали на автобус, який мав відвезти їх на тренувальну базу, були дещо схожими на друзів, які їдуть на фестиваль. Якби не «калаші», які вони міцно тримали в руках.
— Стоятимемо тут до останнього, як спартанці в битві з персами в 480 році до нашої ери, — з посмішкою сказав Ярослав. — Відважні воїни Спарти заслужили в Греції славу найбільш сміливих та безстрашних вояків. «Разом перемогти або разом віддати своє життя!» — таким був їхній девіз. Тепер він стане нашим. Рідну Одесу боронитимемо до останнього!
«Ми просто повинні зупинити їх тут, розуміємо, що захищаємо свій народ, свою родину, свою Батьківщину»
Цими вихідними я знову зустрівся з Ярославом, Євгеном та іншими добровольцями на їхніх постах у місті.
— За цей час я вже звик до зброї, навчився стріляти та діяти у воєнній обстановці, — розповів Ярослав.
Цього разу юнак вже мав більш серйозний вигляд, не був схожий на невимушеного студента.
— Почуваюся набагато впевненішим, ніж раніше, тому що ми здобуваємо достатньо знань з тактики, первинної медичної підготовки, а також щодо того, як діяти на полі бою, — зазначив мій співрозмовник і додав, що хотів би побачити український прапор на визволених територіях України, окупованому Донбасі та Криму.
— Головне питання, яке хвилює нас найбільше, — це підготовка до оборони рідної Одеси. Ми просто повинні зупинити ворога тут, розуміємо, що захищаємо свій народ, свою родину, свою Батьківщину, — підтримав свого товариша Євген.
Варто зазначити, що сьогодні в Одеській бригаді територіальної оборони чимало мотивованих молодих людей, які з великим бажанням продовжують вдосконалювати практичні навички з тактики та медицини. Допомагають їм у цьому професійні інструктори, що мають бойовий досвід.
…Двоє молодих українських студентів, які стали воїнами Тероборони, повернулися на свій блокпост. І якщо прийдуть рашисти, то Ярослав і Євген, як і всі добровольці, будуть стійко обороняти місто. Вони готові віддати найдорожче — своє життя — за рідну Україну.
Сергій Даниленко, для Арміяinform
