Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
З перших днів збройної агресії росії українці показали, що таке стійкість і справжнє єднання. І цю війну з Україною путіну не виграти, хоч скільки би вона тривала і якими б жорстокими методами він її не вів. Варто порівняти лише ставлення країн до своїх військових. Кривава машина московії без роздумів і докорів сумління відправляє своїх людей вмирати на нашій землі і дбає про них не більше, ніж про «гарматне м’ясо» чи добриво. У перехоплених розмовах нерідко загарбники бідкаються, що вони не мають їжі та води, лише сухпайок, який, до слова, далекий від будь-яких стандартів. Чи варто й говорити про їхнє речове забезпечення? Тому, відклавши всі справи на потім, горе-окупант займається мародерством та грабежами. Не гребують навіть секонд-хендами.
Українці поважають своїх захисників, люблять їх і пишаються ними. І оскільки наші герої заслуговують лише на найкраще, фешн-індустрія також перекваліфікувала свої швейні виробництва на час війни.
Наприклад, український бренд Gepur з перших днів російської агресії не зміг залишитися осторонь та почав шити одяг для наших військових.
– Усією командою ми продовжуємо свою велику справу: кроїмо та шиємо, пакуємо та відправляємо разом. На сьогодні, ми огорнули своїм теплом близько 12 тисяч солдатів по всій Україні й не плануємо на цьому зупинятися. І просимо всіх небайдужих долучатися до нас, – йдеться у повідомлені на їхній офіційній сторінці.
Одеські швачки пошили теплий одяг, термобілизну, балаклави, бафи та пледи для ЗСУ, Національної Гвардії, Територіальної оборони і Національної поліції. Загалом пошито одягу на суму, що перевищує 1 мільйон гривень.
Хоча бренд залучає всі можливі сили для пошиття одягу, втім все одно потребує допомоги, тому звернувся до постачальників тканин та попросив надати їм потрібний матеріал.
Крім того, перепрофілював своє виробництво й одеський дизайнер Віталій Узун. Він також шиє одяг для українських захисників. За словами дизайнера, щойно в Одесі почулися перші вибухи, він одразу ухвалив таке рішення. Віталій разом зі своїми майстрами шиє для військових спортивні костюми, термобілизну та спецжилети. Щодня в його ательє з 8 ранку до 5 вечора працюють 4 кравчині.
Також, аби допомогти у боротьбі з російськими окупантами об’єдналися майстрині театрів та одеські художники. Тепер замість театральних костюмів і пишних декорацій з під їхніх рук виходить військовий одяг і патріотичні банери.
Від початку війни вони приходять на декілька годин до театру, аби викроїти одяг, пошити спальні мішки та намалювати плакати підтримки. І додають, тепер замість будь-якого миру хочуть виключно перемогу.
Допомагають закрійницям та швачкам їхні колеги з одеського оперного театру. Працюють щодня до 16.00, нерідко робочий процес переривають сигнали тривоги. Але жінки не бідкаються і кажуть, що з усією турботою замість убрання для героїв театральних, створюють одяг для героїв справжніх.
