У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…
— Ви не дивіться, що я малий! — серйозно переконує військовослужбовців у штабі ЗСУ п’ятикласник Микола! Я добре розбираюсь у зброї, хочу захищати країну!
Відважний хлопець прийшов до військових сам, у комендантську годину, щоб записатися добровольцем. Проте одразу сказав, що серед однокласників — чимало його однодумців, тож команду може зібрати серйозну!
— Ну чому, не можна? — щиро не розуміє школяр. Країна ж у небезпеці! Що нам дівчатам допомагати сітки плести чи що? Ми ж чоловіки!
Конкретно цей випадок трапився у Борисполі, на Київщині. Та насправді подібних — сила-силенна по усій Україні! Неповнолітні українці як хлопці, так і дівчата, сотнями ідуть до військкоматів і намагаються переконати узяти їх до строю!
Зовсім юні українці активно долучаються до пришвидшення перемоги. Часто віддають подаровані бабусями-дідусями кошти, які так довго збирали на новенький телефон, на тепловізори чи бронежилети.
Днями 6-річний хлопчик із Сумщини передав ЗСУ квадрокоптер. Він довго про нього мріяв і якраз перед початком війни отримав довгоочікуваний подарунок. Але, почувши, що українські військові потребують такої техніки, сам виявив ініціативу: «Тату, подаруймо військовим. Їм потрібніше! Вони нас захищають!» І це лише один із сотень прикладів…
Україну не перемогти!
