Саме такою можливістю скористалася військовослужбовиця 152-ї окремої єгерської бригади з позивним «Ніка». Про свій військовий шлях та повернення до війська вона розповіла кореспонденту АрміяInform. Бажання…
Під цим гаслом пройшла більша частина його військового життя. Уродженець Львівщини Павло Сбитов мешкав у селі Березець неподалік Городка на Львівщині. Учора він здобув вічне життя та славу сталевого воїна у бою з московськими окупантами. Йому було 27 років.
Павло був яскравою особистістю, талановитим офіцером. І ті, з ким чоловік проходив службу, стверджували, що він зробить блискучу кар’єру та обов’язково стане генералом.
Кореспонденти українських військових ЗМІ неодноразово зустрічалися з Павлом. Збереглися унікальні кадри, де офіцер із захопленням розповідає про свою службу в морській піхоті:
Військова кар’єра старшого лейтенанта Павла Cбитова почалася, коли йому було лише п’ятнадцять, у Військовому ліцеї імені Героїв Крут. Згодом хлопець вступив в Академію сухопутних військ імені Петра Сагайдачного у Львові, на факультет бойового застосування військ. У спілкуванні тоді він чесно зізнавався: батьки були проти того, щоб служив в армії. Тим паче, що до Павла в родині не було жодного військового. Для рідних і самого юнака він зробив крок у невідомість. Адже тоді, у 2009-му, в країні ставлення до військових було зовсім іншим.
Ну а після випуску — розподілення в морську піхоту. В славетний 503-й батальйон. І відразу на передову, на схід — захищати рідну землю, показуючи все, чого навчили у виші.
— Потрапивши туди, одразу усвідомив: морська піхота — це моє. 2016-го підрозділ утримував маріупольський напрямок. Перші дні служби видалися нелегкими. Те, що бачив по телевізору, відрізнялося від дійсності. На війні на тебе покладається неймовірно велика відповідальність. Немає часу на роздуми, слід діяти зважено і правильно. Але швидко звикаєш до реальної бойової обстановки, — розповідав Павло в одному з інтерв’ю для АрміяInform.
Вже у 2017 році Павла призначили командиром роти. І він вивів цей підрозділ у найкращі, здобувши зі своїми морпіхами перше місце в конкурсі на найкращий однотипний підрозділ ЗСУ.
Кредо командира, яке він озвучив колись у розмові з нашими журналістами, було таке: «Головне — вміти розуміти людей, дослухатись, вникати у їхні проблеми й допомагати вирішувати їх. Тоді підлеглі відчувають твою підтримку й підставлене плече».
Офіцер морської піхоти Павло Сбитов увійшов в історію нашої армії. Він був справжнім бойовим офіцером, командиром нової генерації, що пройшла величезні зміни, гартувалася в боях, захищала не тільки Україну, а й всю Європу від підступного російського агресора. Ми обов’язково помстимося за смерть молодого лицаря. Українські морпіхи вже роблять все, аби під ногами московитів горіла земля!
Павлу Сбитову Указом Президента України №139/2022 присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка»
