Однак, сучасний воїн повинен не тільки знати способи точно «доставити» боєприпаси для ураження техніки чи живої сили противника, а й вміти захиститися від ворожих…
Серед 21 закону, що ухвалила Верховна Рада України 15 березня 2022 року під час пленарного засідання, важливе значення для захисників України має Закон України № 7145 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та інших законів України щодо визначення обставин, що виключають кримінальну протиправність діяння та забезпечують бойовий імунітет в умовах дії режиму воєнного стану».
Закон насамперед визначає поняття «бойового імунітету» та регламентує право захисників, які належать до різних сил оборони України, на застосування збройної сили під час захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України. Відповідно до нього, ціла низка діянь (дій чи бездіяльності), вчинені в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту та спрямовані на відсіч та стримування (нейтралізацію) збройної агресії Російської Федерації або агресії іншої країни, виведені зі складу кримінальних правопорушень. Йдеться про діяння, які не заподіяли шкоди життю та здоров’ю тієї особи, хто посягає, а також заподіяли шкоду правоохоронюваним інтересам фізичних або юридичних осіб або держави Україна, за відсутності ознак катування та порушення правил ведення війни або застосування збройної сили, визначених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
У Законі, зокрема, зазначається, що особа не підлягає кримінальній відповідальності за застосування зброї (озброєння), бойових припасів або вибухових речовин проти майна та осіб, які здійснюють збройну агресію проти України, якщо їх застосування відбулося відповідно до вимог законодавства.
Одне з найголовніших положень Закону — це визначення поняття «бойового імунітету». Це — звільнення військового командування, військовослужбовців, добровольців Сил територіальної оборони Збройних Сил України та працівників правоохоронних органів від відповідальності, у тому числі кримінальної, за втрати особового складу, бойової техніки чи іншого військового майна, наслідки застосування збройної та іншої сили під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань з оборони України із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння), настання яких з урахуванням розумної обачності неможливо було передбачити під час планування та виконання таких дій (завдань) або які охоплюються виправданим ризиком. Винятком є випадки порушення правил ведення війни або застосування збройної сили, визначених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Також нові положення законодавства вимагають змін деяких статей Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та Законів України «Про оборону України» й «Про правовий режим воєнного стану».
