Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Верховна Рада на період воєнного стану дерегулювала окремі умови трудових відносин для оперативного залучення працівників та усунення кадрового дефіциту й нестачі робочої сили.
Відповідний закон (№ 7160) «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» парламент ухвалив у вівторок 344 голосами, зазначено в інформації на його сайті.
Згідно з документом, зокрема, роботодавцям дозволяється підписувати з новими працівниками термінові трудові договори на період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника, хоча таку рекомендацію Мінекономіки вже дало на своєму сайті.
Закон також дає право роботодавцю на період дії воєнного стану перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (за винятком переведення на роботу в іншу місцевість, де продовжуються активні бойові дії).
Крім того, роботодавець може в період воєнного стану звільнити працівника в період його тимчасової непрацездатності або відпустки (крім декретної й догляду за дитиною) з першого дня після завершення непрацездатності або відпустки.
У свою чергу працівник у зв’язку з веденням бойових дій у районі його роботи може розірвати трудовий договір за власною ініціативою без двотижневого терміну попередження (за винятком примусового залучення до суспільно корисних робіт або на об’єктах критичної інфраструктури), йдеться у законопроєкті.
Документ допускає збільшення нормальної тривалості робочого часу у період воєнного стану до 60 годин на тиждень, а для працівників із скороченою тривалістю робочого часу — до 50 годин на тиждень. Час початку та закінчення щоденної роботи визначає роботодавець.
«П’ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється роботодавцем за рішенням військового командування разом із військовими адміністраціями», — говорить також одна із статей документа.
Крім того, тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин.
Серед інших норм законопроєкту — організація на час воєнного стану кадрового діловодства та архівного зберігання кадрових документів на розсуд роботодавця, знімається низка обмежень щодо понаднормових робіт, дозволяється застосування праці жінок (крім вагітних та з дитиною до року) на важких роботах та роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці.
«У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати через бойові дії термін її виплати може бути відстрочений до моменту відновлення діяльності підприємства», — зазначено в одній із статей закону.
Крім того, роботодавець звільняється від відповідальності за порушення термінів оплати праці, якщо доведе, що причиною стало ведення бойових дій та інші обставини непереборної сили. «Звільнення від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє від обов’язку щодо виплати заробітної плати», — водночас йдеться у документі.
Він також дозволив зупиняти окремі положення колективного договору, відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток, крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки з догляду за дитиною, якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах, віднесених до критичної інфраструктури.
Водночас протягом періоду воєнного стану роботодавець на прохання працівника може без обмежень надавати відпустку без збереження заробітної плати.
Закон також містить статтю про зупинення дії трудового договору — це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою й тимчасове припинення працівником виконання роботи за підписаним трудовим договором, яке не тягне за собою припинення трудових відносин. «Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час зупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, яка здійснює військову агресію», — йдеться у документі.
