Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Шановні українці!
19-й день оборони від повномасштабного російського вторгнення.
Наші захисники і захисниці продовжують щодня наносити російським окупантам значних втрат. Наша армія, гвардія, прикордонники, бійці усіх структур сектору національної безпеки та оборони постійно відправляють додому непроханих гостей. Вантажем.
У десятках міст та сіл росії зараз відбуваються поховання загарбників. Навіть тотальна пропаганда вже не може замовчати ці втрати.
У ці дні особливо відчувається, як змінилася наша країна за 8 років війни.
Сьогодні ми відзначаємо День українського добровольця. У 2014 році тисячі громадян піднялися на захист країни і допомогли стримати удар, коли влада була дезорганізована. Коли армію як інститут знищували роками. Добровольці багатьох надихнули своїм прикладом.
Зараз інтервентів успішно б’ють наші Збройні Сили, демонструючи не тільки масові приклади відваги та героїзму, але й високий професіоналізм. І вся країна підтримує своїх воїнів.
Усі бачать, що на суходолі наша армія — серед найкращих у світі і найсильніша у Європі.
Наші Повітряні сили, а також армійські підрозділи ППО вже «здивували» 167 літаків та гелікоптерів противника, знищили десятки ракет, якими ворог намагався обстріляти мирні міста.
Посилення ППО та ПРО — це зараз головний пріоритет, ми працюємо цілодобово, щоб отримати відповідну допомогу чи придбати необхідну зброю. Відверту скажу — це непросто. Адже не всі, хто ухвалює відповідні рішення, мають таку ж силу духу, як українські громадяни.
Президент України, Уряд, Верховна Рада — на своїх місцях і працюють на оборону. Головне — є синергія і довіра між владою та громадянами. У цьому наша непереборна сила. Цю довіру і єдність ми будемо берегти понад усе.
Цими днями ми згадуємо початок війни, події у Криму і на Донеччині з Луганщиною. Незважаючи на те, що на півдні України зараз дуже непроста ситуація, ми бачимо, як ворог втрачає впевненість. «Прибульці» у Криму дуже нервують, частина вже готується тікати. І недаремно.
Наша армія і громадяни у Маріуполі демонструють надлюдську стійкість. Бо наші люди у Херсоні, Голій Пристані, Генічеську, Каховці, Мелітополі, Бердянську та інших населених пунктах показують «заблукавшим» окупантам напрямок, на який вони заслуговують. Терористам тут не місце і їх тут не буде.
Попереду ще багато випробувань. Буде дуже складно. Тому не можна втрачати концентрацію.
Я розумію, що мільйонам людей зараз дуже важко. Є втома, у когось вигорання. Ті, хто втратив близьких, чи у кого рідні під російськими обстрілами, потребують особливої підтримки. Так само як і ті, хто втратив свій дім і не розуміє, як жити далі.
Звертаюся до усіх — ми все здолаємо! Ніхто, навіть ми самі, до кінця не розуміли нашої сили. Тому не вірили у себе.
Але сьогодні ми всі переконані — Україна не просто Держава, Україна — це велика родина! Ми можемо сваритися, але стіною станемо один за одного.
Ми все здолаємо.
Ми робимо усе можливе і неможливе, щоб врятувати тих, хто у пазурах ворога, щоб забезпечити гуманітарні коридори.
Ми робимо усе можливе і неможливе, щоб укріпити армію і перезапустити економіку в умовах війни.
Дуже складно. Але ми це зможемо. Ми вистояли день, тиждень, два тижні. Ми обороняємо наш дім вже третій тиждень. Впевнено тримаємо стрій. Хоча для багатьох це все ще нескінченне 24 лютого.
Закликаю всіх громадян щодня хоч на кілька хвилин зупинятися і робити те, що підтримує особисто вас, вашу силу. Бо кожен з нас важливий, кожен потрібен країні.
Дивіться на небо, на улюблене дерево, квітку. Почитайте книжку. Зв’яжіть рукавички. Чи маскувальну сітку.
Подивіться фото коханих, рідних. Обніміть, якщо вони поруч, напишіть їм смс або зателефонуйте, якщо є зв’язок, напишіть їм e-mail про те, як ви відпочиватимете і подорожуватимете після перемоги.
Думка матеріальна. І наші думки теж наближають нас до неминучої перемоги над окупантом. Спілкуйтеся з близькими не тільки про війну.
Намагайтеся спати. Не забувайте пити воду. Залиште алкоголь до перемоги. Згодом ми всі разом відсвяткуємо.
Кожен день — це крок до нашої перемоги та їхньої поразки.
Найближаймо перемогу кожен на своєму місці — і пройдемо цей шлях швидше.
Тримаймо стрій!
Слава Україні!
