Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Блокпости стали атрибутом нашого сьогодення. Вулиці міст та селищ, дороги, траси та навіть путівці наїжачились в очікуванні ворога. У бійців Сил територіальної оборони та добровольців, які несуть цілодобову службу на блокпостах, побутові умови мінімальні, а пильність має бути максимальною. Трапляється, що й зігрітися хлопцям після чергової зміни проблематично.
На в’їзді в одне з сіл Київщини саме такий блокпост на семи вітрах: кілька десятків автомобільних шин, з десяток фундаментних блоків та мішків із піском, міцні «їжаки», навіс від дощу і обов’язково — український прапор.
— Хоча ми знаходимось практично в районі інтенсивного ворожого обстрілу, рух автотранспорту по дорозі у бік села доволі жвавий, — розповідає командир блокпосту офіцер запасу Анатолій з позивним «Десант». — Зупиняємо для перевірки документів усіх, деякі авто оглядаємо. Водії ставляться до такої процедури з розумінням. А ми намагаємось поводитися максимально коректно.
За плечима Анатолія — чимало років служби в десанті, звідси і відповідний позивний. Свій досвід ексвійськовий передає підлеглим. Під час розмови неподалік раз за разом лунають постріли.
— Йде заняття з вогневої підготовки, — пояснює «Десант». — Ми маємо зустріти ворога, якщо він сунеться сюди, щільним прицільним вогнем. Тож хлопці відновлюють навички, удосконалюють влучність стрільби. Мешканці села вже звикли до наших пострілів і кажуть, що коли чують їх, то їм спокійніше.
Час від часу до хлопців на блокпосту навідується ветеран військової служби лікар Володимир Васильович, і не лише аби дізнатися про здоров’я добровольців, але й поділитися досвідом бойових дій в Афганістані.
— Рекомендації, настанови та підтримка ветерана дуже важлива в психологічному плані для молодих хлопців, — підсумовує Анатолій. — Вони дуже серйозно ставляться до порад Васильовича.
Наше спілкування перериває команда спостерігача «Колона!». Вдалині з увімкненим світлом рухалось кілька авто. Прощаюсь з хлопцями з побажаннями безпечного дня і вдалої служби.
