Полк проводить розвідувальні та ударні операції вздовж усієї лінії фронту з метою зменшення стратегічних спроможностей агресора та загального ослаблення його наступального потенціалу. Підрозділ…
Серед безлічі молодих чи навіть юних воїнів, які від страшного ранку 24 лютого 2022 року ведуть боротьбу за небо України і не віддають його «путінським стерв’ятникам», дуже багато людей сивочолих, із ще радянським досвідом, найчастіше — тих, хто повернувся на військову службу з пенсійного затишку, бо серце боліло за свою Батьківщину, за своїх однополчан…
Серед тих, хто в битві за українське небо героїчно віддав найдорожче — своє життя, — 58-річний льотчик-винищувач майор Степан Чобану.
Степан Іванович народився 21 грудня 1963 року в селі Долинському Ренійського району Одеської області в родині робітників. 1982-го був призваний на строкову військову службу до лав радянської армії, а вже наступного року вступив до Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків, яке закінчив 1987-го, пройшов підготовку на літак МіГ-23, служив у Кіровограді.
1990 року пройшов перенавчання на літак Су-27 і був направлений для подальшого проходження служби у 831-й винищувальний авіаційний полк, дислокований у місті Миргороді (згодом цю частину було перетворено на бригаду тактичної авіації з тим же номером). З 1992 року, присягнувши на вірність українському народові, Степан Іванович продовжував гідно виконувати свій військовий обов’язок у лавах українських Збройних Сил. Здобув кваліфікацію «Військовий льотчик 1 класу», його загальний наліт становив понад 1100 годин на літаках Л-39, МіГ-23, Су-27. Учасник багатьох навчань та досліджень військової техніки, брав участь у трьох військових парадах з нагоди Дня Незалежності України — пролітав над Хрещатиком у 1996, 2001, 2008 роках.
2010-го Степан Іванович пішов на пенсію, але у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації 2015 року вирішив повернутися до лав ЗСУ. Як один із найдосвідченіших льотчиків українських Повітряних Сил постійно виконував бойові чергування у складі сил протиповітряної оборони, передавав свій досвід молодшим колегам.
24 лютого 2022 року Степан Іванович вивів літак з-під підступного ракетного удару країни-агресора, з честю і гідністю продовжував виконувати бойові вильоти. 28 лютого на літаку Су-27 першим піднявся в повітря і вступив у повітряний бій над Кропивницьким, відволікаючи на себе ворожу авіацію, був атакований ракетами, внаслідок чого загинув смертю хоробрих. Дії майора Чобану забезпечили підняття в повітря решти літаків частини, виведення їх з-під удару та перебазування на резервний аеродром.
У Степана Івановича залишились вдова і двоє синів, а ще його улюблений спанієль…
Похований із військовими почестями на військовому цвинтарі в Миргороді.
За визначну особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету й територіальної цілісності України, вірність Військовій присязі Указом Президента України № 94/2022 від 2 березня 2022 року майору Чобану Степану Івановичу присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).
Вічна слава Героям!
Сергій Коваленко для АрміяInform
