І ці удари вже мають більший вплив на суспільні настрої всередині росії, аніж їхні шалені втрати на фронті. Китайські товари…
Українці вже пережили всі стани психіки, які спостерігаються під час біди. Спочатку була фаза заперечення — війна… це неправда, такого не може бути.
Далі була ейфорія, яка підкріплювалася дикою злістю до ворога і невичерпною гордістю за наші перемоги. Під час ейфорії ми максимально об’єдналися, згуртувалися, зарядилися бойовим духом. Ми могли не спати, не їсти і функціонувати з максимальною ефективністю.
Але для мозку важко працювати в такому стані. Тому він увімкнув для себе функцію захисту, тому наразі багато хто може почувати себе тотально виснаженим, можуть спостерігатися ознаки депресії через постійну тривогу.
І ворог це знає. Він і розраховує на те, щоб у стані виснаження зламати нас.
Згодом наш мозок знову повернеться до режиму «готовності», а зараз йому потрібно допомогти пережити цю фазу. Тож:
— За будь-якої нагоди спимо, навіть якщо для цього треба випити заспокійливе;
— П’ємо воду. Обезводнений організм не може боротися зі стресом. Вода потрібніша за їжу;
— За можливості, починаємо приймати препарати із вмістом магнію та вітаміну В6. Це зміцнить «оборону» нашої нервової системи.
— Робимо інформаційні паузи;
— Відключаємо жалість щодо всього матеріального. Постійний сум за минулим життям, за втраченими матеріальними цінностями ще більше підживлює тривогу і «вирубує» наш мозок, чим і користується ворог, знищуючи інфраструктуру.
— Будуємо плани — «що я зроблю після війни». Це допоможе вашому мозку працювати на ваш порятунок, а не на тихеньке самознищення;
— Рятуйтеся гумором. Це надійний щит для мозку, щоб трохи знизити рівень кортизолу;
— Обіймайтеся;
— Говоріть близьким «я тебе люблю». Такі слова допомагають тримати сили.
— Не вірте, не поширюйте не перевірену інформацію. Вірте в ЗСУ! Ми не здамося! Слава Україні!!
