Нове середовище, незнайомий розпорядок, десятки запитань про службу, документи, здоров’я, фінанси чи родину — усе це може створювати додаткову напругу…
Про це повідомляє Міністерство закордонних справ України.
«У лютому 2014 року Російська Федерація вчинила акт збройної агресії проти України. Окупація Криму та розв’язання війни у Донецькій та Луганській областях грубо порушили фундаментальну для міжнародної безпеки та миру заборону на використання сили проти суверенітету, політичної незалежності та територіальної цілісності держав, їхнього права на вільний вибір власного шляху розвитку.
24 лютого 2022 року Російська Федерація розпочала новий етап агресії, повномасштабну агресивну війну проти України. У промовах перед та під час вторгнення Президент РФ детально виклав мотиви своїх дій. Він публічно заперечив право України та українського народу на існування, що вказує на людиноненависницьку ідеологію в основі злочину агресії Російської Федерації.
У ході агресії, російські війська вчинили та продовжують вчиняти численні воєнні злочини проти цивільного населення та злочини проти людяності. Це включає нерозбірливі артилерійські обстріли, авіаційне бомбардування та ракетні удари по житлових кварталах українських міст, дитячих садках, дитячих будинках, обстріли АЕС, обстріли та знищення критичної інфраструктури. Всі ці та інші воєнні злочини ретельно документуються та стають основною для роботи органів міжнародного та українського правосуддя.
Україна разом із партнерами ініціювала низку міжнародно-правових процесів для притягнення злочинців до відповідальності. Йдеться про справи в Міжнародному суді ООН, Міжнародному кримінальному суді, Європейському суді з прав людини та інші.
У ході цих процесів розглядаються окремі порушення та злочини в ході агресії. Водночас всі вони є похідними головного злочину: збройної агресії Російської Федерації проти України.
Враховуючи безпрецедентний за понад 80 років характер неспровокованої агресії та відсутність відповідних міжнародно-правових механізмів для притягнення Російської Федерації та її керівництва до відповідальності за такий тяжкий злочин проти людства, я підтримав ініціативу міжнародного наукового співтовариства зі створення спеціального Трибуналу з розгляду справи про злочин російської агресії проти України. Участь у його створенні візьме коаліція держав. Україна тим часом проводить збір усіх доказів, що стосуються злочину агресії проти неї, і вдячна своїм партнерам за готовність підтримати цю роботу.
Прецедент створення такого інструменту міжнародного правосуддя вже був у минулому сторіччі. У січні 1942 року в Лондоні представники дев’яти держав підписали декларацію, яка заклала підвалини Нюрнберзького трибуналу.
Я вдячний провідним фахівцям з міжнародного права, які розробили проєкт Декларації та Заяви із закликом до створення спеціального Трибуналу для покарання керівництва Російської Федерації за злочин агресії проти України. Україна цілковито підтримує цю ініціативу, а Міністерство закордонних справ України вже розпочало роботу над її втіленням.
Окремо наголошую, що робота над створенням Трибуналу не замінює, а доповнює наявні справи за вчинені в ході агресії воєнні злочини та злочини проти людяності, які нині розслідуються у Міжнародному кримінальному суді, а також ініційовані Україною процеси у Міжнародному суді ООН та Європейському суді з прав людини.
Переконаний, що спільними зусиллями ми зможемо притягнути до відповідальності Російську Федерацію та її керівництво за злочин агресії.»
