Сьогодні виповнюється два роки від початку Курської операції — безпрецедентної за задумом і виконанням кампанії, яка перенесла бойові дії на територію держави-агресора. Цей крок…
У відомій на весь світ елітній військовій академії США Вест-Пойнт (West Point) ветеран війни в Іраку майор у відставці Джон Спенсер очолює кафедру тактики ведення бойових дій у місті Інституту сучасної війни. Окрім того, він є визнаним експертом з питань збройного повстанського опору та має великий досвід роботи в Групі стратегічних досліджень американського оборонного відомства.
Після повномасштабного вторгнення російських військ в Україну він дав серію інтерв’ю провідним виданням Америки та Європи, розкривши своє фахове бачення можливого перебігу війни в Україні в найближчій перспективі. Ключовим чинником він тут вважає потужний національний спротив українців, який за своїми масштабами не матиме аналогів у світовій історії.
«Путін навіть ще не здатен уявити, яку кількість нових військ йому доведеться вкинути в «українське пекло»
На думку пана Спенсера, президент росії Путін штовхатиме свої війська до столиці України Києва та інших стратегічно значущих міст, незважаючи ані на власні втрати, ані на поразки і невдачі своїх вояків, ані на жертви серед мирного населення України. Також йому байдужі нищівні економічні санкції проти росіян усього світу. Позаяк він сам себе загнав у ситуацію, коли, як кажуть українці, ти або пан, або ж — пропав!
Під час планування та здійснення вторгнення вище військово-політичне керівництво росіян допустилося кількох серйозних стратегічних помилок, які вже за перший тиждень битви українців за свою свободу загнали їхнього ворога в глухий кут. Розраховуючи на свою перевагу в кількості живої сили і бойової техніки, панування своєї авіації в повітрі та арсенал крилатих ракет, російські «полководці» сподівалися на легку бравурну перемогу.
А такої й бути не могло. Путін ще не здатен навіть і уявити, яку кількість нових військ йому доведеться вкинути в «українське пекло». Бо, по-перше, українці вісім років готувалися до війни із набагато сильнішим противником. По-друге, сам того не бажаючи, він ініціював серед населення України колосальний вибух патріотизму. І хоча б для того, щоб утримувати у відносній покорі населення вже завойованих населених пунктів, Володимиру Путіну потрібно буде ввести на окуповані території сотні тисяч регулярних військ та росгвардії, поліції тощо.
«Виходячи з моїх власних досліджень, якщо, не дай Боже, Київ впаде і війна перейде у другу фазу — визвольну, російським військам протистоятимуть мільйони українців. І це стане жахом для російських військових»
Утім, і це, як вважає експерт, допоможе тільки на деякий час. Доказом може слугувати проста статистика. Приміром, кількість населення в Іраку станом на 2020 рік становила 40 мільйонів осіб — як і в Україні. За оцінками військових науковців Альянсу, у спротиві міжнародній Коаліції активну участь взяло не більше 1% з цього числа людей— тобто близько 400 тисяч боєздатних чоловіків.
«На мою думку й виходячи з моїх власних досліджень, якщо, не дай Боже, Київ впаде й війна перейде у другу фазу — визвольну, російським військам протистоятимуть мільйони, — підкреслює Джон Спенсер у своїх виступах. – Це може проявитися у негаданому для світу масштабі, оскільки самі українці вже чітко сказали, що збираються чинити опір вічно. Й це може стати справжнім жахом для російських військових, адже вони стикатимуться зі збройною опозицією повсякдень.
Вже тепер росіяни бояться міської війни й кинули у бій штурмову авіацію у поєднанні із застосуванням бомбардувальників та крилатих ракет. Жахливі руйнування цивільної інфраструктури, обстріли ракетами і реактивними системами, бомбування міст не зламають українців. Критерії оцінки — втрати росіян: щодня вони втрачають понад тисячу військових загиблими. А українці, знову ж таки щодня, успішно збивають їхні бойові літаки та гвинтокрили, сотнями спалюють танки, бойові бронемашини, системи артилерійського вогню.
Тепер зважимо на допомогу країн НАТО разом і кожної окремо. Сотнями тонн вони постачають українцям сучасні протитанкові засоби та засоби ППО, боєприпаси і спорядження. Не думаю, що у світлі економічних санкцій для Путіна це все закінчиться добре…»
Експерт неодноразово заявляв, що Київ та інші великі міста України можуть стати неприступними фортецями, навіть попри «килимові бомбардування» й застосування авіацією ворога авіаційних термобаричних бомб і бомб об’ємного вибуху. В інтерв’ю британському масмедіа Sky news Джон Спенсер навіть озвучив власні конкретні поради цивільним мешканцям столиці та Силам територіальної оборони, які не мають бойового досвіду — як саме перетворити мегаполіси країни на неприступну фортецю.
«Українці мають знати, що оборона — це дуже сильна форма війни»
Фахівець із ведення бойових дій у міських умовах впевнено твердить, що українці «мають спроможність та всю владу, реальну можливість перемогти» противника. Автор цих рядків згрупував його поради в окрему добірку.
- Кияни мають налаштувати свою свідомість на те, що «збройні виклики для столиці будуть тільки збільшуватися», й вони матимуть справу із формально сильнішим ворогом, який не має жалю та намагатиметься всіх їх знищити з повітря та на землі. Тут головне — бойовий дух, якого українцям не займати. Будьте сильними!
- Важливо знати й те, і це класика військового мистецтва, що «для боротьби з міським захисником потрібна як мінімум п’ятиразова перевагау військових силах та засобах— тобто п’ять солдатів на одну людину, яка захищає велике місто…» Рахуємо: якщо з майже трьох мільйонів киян разом із ЗСУ та іншими Силами оборони столицю захищатимуть 300 тисяч людей, росіянам для його завоювання знадобиться 1500 000 солдатів і офіцерів! Цифра більша за кількість усього особового складу збройних сил РФ загалом.
- Завчасно готуйте їжаки, колючий дріт, перешкоди й блокпости, місця засідок та шляхи відходу звідти в надійні укриття. «Перетворіть Київ на неприступну фортецю!»— Закликає американець. — «Будуйте тисячі перешкод для перекриття доріг, захищені позиції, з яких можна було б атакувати російські війська». Загальне завдання — сповільнити рух військ містом, потім зупинити й знищити. Вулиці треба підготувати для мобільного перекриття вантажними і легковими авто, бетонними стовпами, «їжаком», бетонними рештками зруйнованих будівель, а колючий дріт може бути натягнутий між будинками й проходами в двори. «Одне з призначень блокпостів і перешкод— змусити транспорт зупинитися, а особовий склад спішитися». Тоді вороги стануть для вас мовби мішенями в тирі.
- Усі блоки й перешкоди будуйте S-образної форми (серпантином). Техніку ворога в такий спосіб примусите сповільнити рух, підставивши борти під гранатомети і коктейлі Молотова. А ваші регулярні підрозділи за вашої ж підтримки матимуть можливість здійснити швидку контратаку.
- Не стирчіть біля блокпостів та перешкод, тримайтеся біля вікон, за укриттями та за поворотами в провулки. І готуйте шляхи виходу зупиненому ворогу в тил. Неозброєним оборонцям треба мати із собою переносний запас горючих сумішей. Вразливі місця бронетехніки для коктейлів Молотова —люки, задня частина машини, де розташований двигун із повітрозбірниками, шини та кабіни автівки— в ідеалі треба мати можливість з вікна згори.
- Забирайте у вбитих ворогів усю зброю і боєприпаси. Не важливо, якщо ви не вмієте нею користуватися— вас цьому миттєво навчать інші патріоти. Якщо знайдете при них якісь карти, схеми, таблиці, обов’язково передайте їх своїм військовим. Це важливо!
- Обирайте для засідок та стрільби виключно бетонні будівлі — без скла та горючих матеріалів. Вогневих позицій вниз готуйте декілька. «Візьміть кувалду і пробийте на рівні підлоги невеликі діри в стінах для ведення вогню — так, щоби ви могли стріляти, не висовуючи стволи зброї назовні. Маскуйтеся».
- Завжди тримайтеся групами. Найбільш ефективні групи з трьох-п’яти осіб, причому кожні дві групи повинні працювати у взаємодії, розробивши власну систему сигналів про небезпеку жестами, звуками та умовними паролями з відозвами. Важливо й мати зовнішні знаки впізнавання типу «свій-чужий» — як правило, ними слугують кольорові пов’язки на руках чи ногах.
- За можливості організуйте систему зв’язку між собою та з військовими. За відсутності спеціальних засобів це може бути передача сигналів про небезпеку «ланцюжком» між блокпостами та укриттями й засідками.
- Воюйте розумно. Завчасно попросіть когось із ваших військових оцінити систему оборони будівель та кварталу, яку ви організували. Уважно дослуховуйтесь до їхніх порад. А якщо військові залучають вас до своїх дій — виконуйте їхні команди беззаперечно. «Вони у вас воювати навчені, знають що робити».
- Завчасно готуйте маршрути для поставки необхідних вам припасів. Узгоджуйте їх насамперед із військовими та сусідніми групами самооборони.
- Знайдіть можливість перед атакою запалювальною сумішшю чи перед відкриттям вогню відволікти увагу ворога (киньте в бік вибуховий пакет, скляну пляшку, камінь тощо. Купуйте навіть побутового призначення дрони (бодай іграшкові, без відеокамер)— хоча би пару на квартал. Як їх використовувати проти ворога — пояснювати не треба.
