У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…
Історія про те, як український воїн Євген Ісаєв виносив маленьку дівчинку на руках із району бойових дій, яку він розповів на своїй сторінці у соціальній мережі, вразила чимало українців. Євген поділився нею зовсім не для того, аби похвалитись, а тому, що почув слова, від яких серце різко стиснуло у грудях…
Маленька дівчинка, крізь сльози на фоні пострілів, вибухів, міцно тримаючись за воїна своїми маленькими ручками повторювала як мантру:
— Я люблю тебе. Український солдате. Дуже сильно люблю!!!
Він біг із нею на руках, забувши про поранення ноги… А вона плакала й повторювала, плакала й повторювала…
— Ось чому ми виграємо цю війну! Навіть й додати нічого… — резюмував Євген.
Та, якщо воїну додати нічого, то людям, які його хоч трішки знають, точно є. Євген Ісаєв зазнав складного поранення в липні 2014-го у Зеленопіллі, коли російська реактивна артилерія зі своєї території завдала потужного удару по позиціях українських військ.
Аби врятувати хлопцю життя, медикам довелось ампутувати стопу.
Женя за ці роки часу даремно не гаяв, а продовжував активно жити, повернувся на службу, двічі взяв участь в «Іграх Нескорених»…
І от зараз виносить маленьких діток на руках із району ведення бойових дій… З ампутованою стопою та вірою у нашу перемогу! Героям Слава!!!
Ось тому ми точно переможемо!
