У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…
Сьогодні я звертаюся до міжнародної спільноти!
Перше, я хочу подякувати за підтримку нашим партнерам. Вся Європа розуміє, що вони направляють допомогу Україні тому, що сотні тисяч українців сьогодні ціною свого життя, жіттям своїх рідних і навіть дітей стримує агресора від вторгнення на території інших країн.
При цьому, в той же час НАТО відмовляється закрити небо над Україною. Аргументів про вбивства, про прицільне бомбардування і нанесення ракетних ударів по житлових будинках, по лікарнях, по пологових будинках і дитячих садочках, про знищення однієї із європейських націй у 21 сторіччі замало. Добре.
Тоді всі, хто зараз блокує закриття неба над Україною, згадайте квітень 1986 року. Ніч на суботу 26 квітня. Згадали? В ту ніч сталася катастрофа, яка на сьогодні вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики, як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком.
Радіоактивна хмара від аварії на Чорнобильській АЕС пройшла над європейською частиною тодішнього СРСР, більшою частиною Європи, східною частиною США.
Сьогодні ж мова йде про Запорізьку АЕС. НАЙБІЛЬШУ в Європі. Наслідки аварії на ЧАЕС з усього одним енергоблоком були катастрофічні для світу. А тепер уявіть, що станеться, якщо чергова російська ракета влучно трапить у Запорізьку АЕС, на якій ШІСТЬ енергоблоків.
Наразі майданчик Запорізької АЕС, а також Чорнобильська АЕС перебувають під контролем російських збройних сил.
Націлювання на Енергодар з його Запорізькою АЕС не було випадковістю. Це цілеспрямовані дії. Росія здійснила акт ядерного тероризму.
Нам дивом пощастило, пожежу ліквідували. Але завтра може так не пощастити.
Якщо вибух ЗАЕС станеться, наслідки будуть руйнівними не тільки для України, а й для всього світу, оскільки ядерна катастрофа такого масштабу перевищить всі попередні аварії на АЕС, включаючи Чорнобиль та катастрофу на АЕС Фукусіма-Даїчі.
Тож питання: чи світ готовий до катастрофи у ШІСТЬ разів потужнішої за ЧАЕС? Чи готові всі ті, хто зараз вагається, чи треба закривати небо над Україною, жертвувати життям і здоров‘ям не тільки українських, а й своїх дітей? Це не про війну, яка десь далеко в Україні. Це вже про вашу безпеку. І про ядерну небезпеку для всього світу. Тож, оцініть ситуацію. Задайте собі питання: чи готові ви просто сподіватись, що ракета не прилетить в АЕС, як вони «випадково не прилітають» в будинки і дитячі садки.
Упереджувальні санкції не були застосовані. Всі зараз спостерігають здалека по телевізорах до чого ці вагання призвели. Спостерігати здалека ядерну катастрофу не вийде.
Ваші аргументи про те, що нинішня відмова від впровадження A2/AD пов’язана з тим, що НАТО намагається уникнути ядерної війни, не є переконливими, оскільки Росія вже її розпочала. Історичні уроки важкі і їх треба враховувати.
Дослухайтеся до свого народу. Вчорашнє опитування Reuters/Ipsos показало, що обурення з приводу вторгнення Росії в Україну зростає. Близько 74% американців, включаючи переважну більшість республіканців і демократів, заявили, що Сполучені Штати та їхні союзники з Організації Північноатлантичного договору мають запровадити в Україні зону, заборонену для польотів.
Якби під час Другої світової війни Ейзенхауер підтримував Європу раніше, США ніколи б не мали Перл-Харбора. Якби країни світу ввели проти Росії такі ж санкції, як сьогодні, повномасштабна війна б не почалася.
Без будь-якого перебільшення, єдиний спосіб вижити для всіх нас, і я маю на увазі увесь світ, – це зона A2/AD.
