Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
24 лютого, відразу після оприлюднення Указу Президента України про призов резервістів в особливий період, у пункти збору бригади на Львівщині прибули тисячі резервістів. Нині вони вже прийняли посади, отримали екіпірування, зброю та озброєння, пройшли відповідну підготовку і злагодження та стали повноцінними бойовими підрозділами, що готові вступити в бій з окупантами і знищити його.
— Більшість резервістів у нашій бригаді — досвідчені воїни, які брали участь у бойових діях на сході країни, — розповів сержант резерву, учасник бойових дій на сході країни та голова ради резервістів Сухопутних військ ЗС України Іван Тимочко. — Свого часу ми уклали контракти на проходження служби у військовому резерві ЗС України в конкретній бригаді на конкретних посадах. У визначені терміни проходили відповідну підготовку, аби постійно бути готовими до бойової роботи на своїй посаді та у своєму колективі. Зараз час настав, ми в строю і ми фактично ще одна бригада, яка готова стати на захист рідної землі.
Львівська громада проводжає резервістів на захист України немов мати рідне дитя.
— До нас щодня телефонують десятки людей, пропонують допомогу, — розповів Іван Тимочко. — Нарахували шістнадцять бусів, які привезли все, що може знадобитися під час бойової роботи чи життя в польових умовах. Від імені всіх резервістів висловлюю величезну вдячність за підтримку.
Наразі частина підрозділів бригади, сформованих з резервістів продовжує злагодження, інша частина вже вирушила на захист України.
За інформацією голови львівської обласної військово-цивільної адміністрації Максима Козицького, 12 тисяч жителів Львівщини пішли на фронт. Понад 26 тисяч чоловіків призовного віку вже повернулися в Україну з-за кордону, щоб вступити до лав територіальної оборони і нашої армії. У Львові триває формування вже другої бригади територіальної оборони та стрілецького батальйону.
Фото Івана Тимочка
