Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Чи складно зламати систему або ж розвалити певну архітектуру? Не просто, але, можливо. Для цього достатньо створити структуру в структурі. Чи можна в такий спосіб розвалити армію?
Ні, але виплекати з-поміж бійців певну кількість фанатиків, які самі, не усвідомлюючи цього, будуть розвивати підривну діяльність, свято вірячи в певні ідеали – так.
читайте також:
Хороший приклад – історія ексспецпризначенця армії США Пітера Деббінса. Як пише washingtonpost, арештований солдат, який передавав секретну інформацію російським спецслужбам, вважав, що своїми діями допоможе Росії. «Я відчував себе месією для Росії, уявляв, що я звільню її від деспотичного уряду, тому я був задоволений, коли вони звернулися до мене», – заявив Деббінс.
Спрут-радикал
Чи є приклади, як російські спецслужби розвалюють, приміром, Німецьку армію? Виявляється, що так. І роблять це через фінансування праворадикальних організацій! Ще у 2017 році елітні спецпризначенці KSK (Kommando Spezialkräfte) «прославилися» на весь світ. Частина з них влаштувала вечірку з виконанням пісень праворадикальних груп і киданням свинячих голів.
Унаслідок цього скандалу один підрозділ було розформовано, а результати перевірки показали, що в рядах KSK було два десятки людей з ультраправими поглядами.
Якщо ви вважаєте, що тема військових переворотів актуальна лише в Україні, то це не так. У тій же Німеччині, в розслідуванні газети Die Zeit, йдеться про діяльність Telegram-каналів, де військові обговорювали громадянську війну з переворотом і, звісно, з використанням вкраденої в армії зброї. Ви все правильно зрозуміли, зброю крадуть і у Збройних силах ФРН. Щодо конкретного епізоду, то зафіксовано зникнення приблизно 85 тис. набоїв і 62 кг вибухівки!
Слабкий імунітет до правих ідей і зовнішніх впливів проблема не лише Збройних сил ФРН, а й армій всієї Європи. Співробітники угорського науково-дослідного інституту Political Capital і журналісти австрійської газети Der Standard у 2017 році опублікували спільне розслідування, згідно з яким у всіх країнах Центральної і Східної Європи діють проросійські мілітаризовані організації.
У кожній з країн члени таких організацій мають конкретне завдання, насичувати собою державні інституції й збільшувати кількість послідовників. Отже, їхнє проникнення в армію та правоохоронні органи створює потенційно серйозну проблему, яка в разі певних обставин та умов може спровокувати вибух, що охопить всю Європу своєю радикальною ідеологією. Як на початку 20 століття ідеї марксизму заполонили уми мільйонів.
Щоб досягти цієї мети вже дійсні члени таких організацій влаштовуються на державну службу, правоохоронні та силові структури. Йдуть на службу в армії своїх країн. Створюють різного штибу школи самооборони та підвищення кваліфікації для охоронних фірм, намагаючись максимально посилити своє представництво серед потенційних військових.
Зрадники та жертви
А скільки таких у рядах українських військовослужбовців? Ясна річ, конкретних цифр немає ніхто, як і не має візуальних знаків, за якими можна відрізнити одних від інших.
Щоправда, якщо уважно слухати, можна зрозуміти, хто є хто й наскільки радикальні думки та помисли витають у конкретній солдатській чи офіцерській голові. Якого характеру мають бути ці помисли? Візьмемо за приклад війну на Сході. Чого не вистачає Росії для того, аби виправдати своє широкомасштабне вторгнення? Правильно, спроби України в силовий спосіб повернути свою землю, яка наразі контролюється бойовиками. Застосовуючи логічний алгоритм розв’язання завдання, як і у випадку зі шкільними математичними задачками, стає зрозумілим – кожен прихильник силового методу розв’язання питання може бути потенційним метальником свинячих голів. Інша справа, яким? Свідомим, тобто таким, який працює на агресора, чи не свідомим, тобто бувши жертвою інформаційних атак, які наразі здатні «вбивати» не гірше зброї.
Фото з відкритих джерел
