Країна-агресорка тривалий час намагалася насаджувати нам свою культуру та мову… Навесні 2022 року у відомого українського музиканта, телеведучого та військовослужбовця Миколая Сєрги народилася…
Коні, поні, тигри, бабуїни, хижі пернаті, пінгвіни… Ні, не йдеться про якийсь мандрівний цирк із хижими тваринами або ж зоопарк. В усіх перерахованих чотирилапих, копитних і тих, що плавають, є дуже відповідальна функція: вони – військові «талісмани». Сам так перекладається з англійської слово mascot. Є й інше формулювання – ceremonial pet, яке вживається щодо друзів наших менших, що служать у військах різних держав на офіційних засадах. Мають військові звання, урядове забезпечення, ба навіть… нагороди.
АрміяІnform зібрала для вас добірку найнезвичніших військових улюбленців з різних армій світу і поцікавилась, чи нема, бува, чогось подібного в нашій військовій історії.
Звідки мода пішла?
Якщо вже починати з історії та традицій, то використання армійських тварин-«талісманів» – британський винахід. Воїни туманного Альбіону самі собою генератори традицій, то ж ця традиція сягає корінням ще у 18 століття. Солдати Великої Британії, яка тоді ще була імперією, воювали активно і розширювали колонії Англії на багатьох континентах. То ж питомо, якихось тварин у розташування рідного королівського полку вони привозили з собою із далеких походів. Подекуди, «талісманом» ставала й свійська тварина, що прибивалась до підрозділу. Звісно, за короткий час чотирилапий вихованець ставав улюбленцем солдатів, його підгодовували та балували. І офіцери досить швидко збагнули практичну користь – як не дивно, але підрозділ з таким «улюбленцем» ставав більш дисциплінованим, а солдати менше уваги звертали на важке казармове буття. Подекуди, тварину підрозділу могли подарувати. Наприклад, хтось із вінценосних осіб. Відтак, подарунок високої особи й доглядати слід було відповідно. Так з’явилися й офіційні відповідальні особи з-поміж військовослужбовців, які мали дбати про здоров’я, побут та бравий вигляд «талісмана». Ну а самих живих «маскотів» почали залучати до офіційних церемоній: парадів та оглядів.
Військо Великої Британії досі тримає цю марку. І в ньому, напевно, найбільша кількість живих полкових талісманів. На фото 1 можна побачити шикування тварин та їхніх наглядачів перед парадом. Додамо, що серед полкових талісманів британського війська існують цілі…династії! Вік тварин значно коротший за людський. Тому по смерті одного «талісмана» його місце займає інший, того ж виду і породи. Він отримує таке ж прізвисько. А заразом і …номер, який прибавляється до імені приставкою. І пишеться латинськими літерами. Часом, ім’я виглядає не гірше, ніж в якогось середньовічного монарха. От, до прикладу, на фото – живий талісман Мерсійського полку армії Великої Британії. Цей баранчик має звання ланс-капрала і називається Дербі ХХХ.
А Британська герцогиня Кетрін, герцогиня Кембриджська приділяє увагу талісману 1-го батальйону ірландської гвардії, ірландському вовкодаву на прізвисько Доналл. Це момент офіційного параду до Дня Святого Патріка в казармах Монс в Олдершоті, на півдні Англії. Принц Вільям тоді взяв участь у параді як полковник полку, а герцогиня подарувала офіцерам і гвардійцям полку традиційні гілочки трилисника. Аналогічну відзнаку-трилисник пришпилила вона й до «мундира» живого талісмана ірландських гвардійців.
У королівському шотландському полку є свій талісман – шотландський поні з військовим званням ланс-капрала та кумедним прізвиськом Круасан IV. Шотландські стрільці кажуть, що цей боєць дуже дисциплінований, але не може встояти перед спокусою своїх улюблених ласощів – м’ятних льодяників Polo mints.
Але годі про Велику Британію. Хоча більшість країн, які згадаємо згодом, таки були або залишаються в складі Британської співдружності.
Австралія
Воїни цієї країни відзначились у боях під час Другої світової війни. Вони були як в Африці, так і на Тихоокеанському театрі військових дій. На фото ви бачите, як австралійський солдат бавиться із ручним кенгуреням, яке піхотинці-австралійці привезли з собою в Африку. Ну, а якщо говорити про сьогодення – ось вам фото 6. Австралійський 2-й кавалерійський полк має за «маскота» клинохвостого орла на імення Кураж. До слова, орли-клинохвости — найбільші хижі птахи Австралії.
Канада
Це – полярний ведмідь, на прізвисько Юнона. Як свідчить офіційна інформація на сайті збройних сил Канади, найбільший хижак полярних широт уособлює образи чоловіків і жінок у одностроях. Юнона є живим символом принципів канадської армії: сили, патріотизму і честі. До слова, ім’я Юнона було обрано на честь участі канадських військ у висадці на «Юнона-біч» у 1944 році під час операції союзних військ у Нормандії. А ще Юнона має звання почесного майстер-капрала. На фото видно, що тварина дещо приголомшена такою стрімкою військовою кар’єрою.
В історії війська цієї країни був ще один відомий «талісман» – ведмедиця Вінні (Вінніпег), що була символом корпусу військових ветеринарів. На історичному фото вона позує разом із лейтенантом Гаррі Колбурном.
Південна Африка
А це, напевно, одна з найбільш заслужених і героїчних тварин-«талісманів» Джекі – самка павіана, талісман 3-го Трансваальського та Родезійського південноафриканського полку. Після трьох років випробувань окопної війни на Західному фронті Джекі був важко поранений під час весняної німецької наступальної операції. Через уламок снаряда Джекі втратила праву ногу, отримала перлом лівої стопи та рвану рану верхньої кінцівки. Маскота лікували в військовому госпіталі на рівні з іншими пораненими бійцями полку. Кумедний факт – жіночу стать Джекі визначили випадково, під час госпіталізації. У Лондоні смілива самка бабуїна марширувла на параді лорда-мера, а вже вдома в Преторії, армійський талісман отримав медаль за службу громадянам Преторії та підвищення у звані до капрала. Втім, тварина померла від наслідків фронтових порань і була похована у родинному володінні у Вільєрії, а на могилі капрала Джекі встановили полковий надгробок.
США
У американських військових все просто, функціонально, але з гонором. Колишній американський президент Барак Обома тут надає увагу не кому небудь, а офіційному живому талісману корпусу Морської піхоти США. Сержанту Честі XIV. Бульдог – символ US Marines, як вони самі кажуть: вчепиться і не відпустить, поки живий. До слова, традиція називати живих талісманів прізвиськом Честі – відсилка до найтитулованішого американського морпіха 20 століття Льюїса Бервелла «Честі» Пуллера , який брав участь в переважній більшості війн 20 століття і за 37 років військової служби пройшов шлях від рядового до генерал-лейтенанта.
«Ренджер III» і «Страйкер» – це не моделі бронетехніки НАТО. Але «талісмани» американської військової академії Вест-Пойнт. Два мули (це такий гібрид віслюка і коня), уособлюють собою працьовитість, силу і впертість кадетів на шляху до офіцерського чину.
Ну а твариною-талісманом військово-морської академії США, що постійно конкурує з Вест-Пойнтом за звання найкрутішого, є також свійська тварина – козел Біллі.
Іспанія
Ще один парнокопитний рогач перебуває на службі в лавах відомого «іспанського легіону» – одного з найбільш уславлених історичних армійських з’єднань цієї країни.
До слова, аналог французького іноземного легіону. Ось він на параді в Мадриді поруч із солдатами легіону.
Мексика
І якщо ми вже зачепили іспаномовний регіон, то ось: живим талісманом військового коледжу Героїв, найстарішого і найпрестижнішого військового навчального закладу Мексики, є королівський орел.
Шрі-Ланка
Гвардійці підрозділу почесної варти цієї країни з 1961 року мають свій живий талісман…слона. Усі представники слонячого племені, яких приймають на армійську службу, перебирають на себе і прізвисько найбільш уславленого слона Шрі-Ланки – Кхандула.
Ось на фото Кхандула разом із гвардійцями почесної варти бере участь в зустрічі іноземних делегацій.
Норвегія
Королівський пінгвін (назва виду) Нільс Олав ІІІ є напевно найтитулованішим і самим просунутим у плані звань армійським «талісманом». Він має звання бригадира і є «колонел ін чіфом» (почесна посада) підрозділу королівської почесної варти Норвегії.
Крім цього, він возведений в лицарство. І при написанні його імені треба додавати «Sir». З нині живучих тварин-«талісманів» він єдиний, певно, має прижиттєвий бронзовий пам’ятник. На знімку видно, як він розважливо інспектує стрій королівських охоронців, під час традиційного стройового огляду.
Україна
Маємо хоч не таку довгу історичну традицію тварин-«талісманів» у національних армійських підрозділах. Але вони все ж є. Ось, до прикладу, збереглися свідчення і знімки клишоногого в лавах УПА.
На початку літа 1945 року загін НКВС рейдував у верхів’ях Чорного Черемошу, вишукуючи бункери і криївки. У лісі «совіти» натрапили на ведмедицю з малям. Московіти застрелили і з’їли мати-ведмедицю. А дитинча втекло. Через кілька днів голодне і знесилене ведмежа прибилося в лісі до повстанської боївки «Хмари». Знаючи, що одиноке звірятко загине, повстанці взяли його до себе. На постої «Сибіряк» (кулеметник Василь Білінчук) спробував нагодувати ведмежа пляшкою молока, і це йому вдалося. Ведмедик оклигав і прив’язався до партизанів. Ходив за ними, як песик, супроводжуючи боївку в непростих переходах. За звичайного життя ведмеді, в основному, харчуються рослинною їжею. Але повстанський їв те, що й партизани: хліб, куліш, солодке і кисле молоко.
Та через пів року прийшла зима. І ведмежа почало впадати у сплячку. Аби не залишати друга, Василь Білінчук ніс його на собі під час переходів. З цього періоду збереглося дев’ять унікальних світлин, на яких серед бійців УПА значиться і вже доволі великий ведмідь. На щастя, кремезний «Сибіряк» (псевдо дістав через втечі із заслання в Сибіру) мав справді сибірське здоров’я, носив не тільки молодого ведмедя, а ще й кулемет Дегтярьова.
Наші котики і не лише…
І, зрештою, про наше сьогодення. Бойові дії на східних кордонах України породили цілий культ чотирилапих побратимів в українському війську. Свої коти й собаки є «на всіх видах забезпечення» чи не в кожній батальйонній тактичній групі, в кожній роті, у бліндажах і на блокпостах, при польових кухнях операції Об’єднаних сил. По-перше, коти й кошенята – це красиво. Це теплі клубки домашнього затишку далеко від дому. Крім того, цілком прикладна роль котів у солдатських бліндажах і наметах – ловити гризунів, які розвелися у величезній кількості, псують харчі, майно, дроти, техніку й тому потребують комплексних засобів протидії. Багато підрозділів підбирають поранених котів, виходжують, відгодовують і вважають своїми талісманами, вдягаючи в індивідуальні берети й камуфляж. Куля, Град, Ураган, Зенітка – типові прізвиська для ротних «мурчиків». А деякі солдати цілком серйозно стверджують, що чотирилапі можуть передбачати близькі обстріли.
Щоправда, жодних офіційних преференцій на кшталт звань чи нагород і парадних «мундирів» для улюбленців українських воїнів ще не передбачено. Але за тим усім є щира повага, увага і любов солдатів до своїх чотирилапих побратимів. А ті відплачують їм тим самим. А це на війні – найголовніше!
Фото з мережі Інтернет
