Серед причин популярності бригади серед військовослужбовців — довіра до командира частини Кирила Вереса, високі результати на полі бою та позитивні…
Практичні поради, які можуть стати корисними в надзвичайних ситуаціях і під час війни – убезпечте себе і своє оточення від інформаційних загроз!
В умовах військової агресії Україна вимушена протидіяти ворожій пропаганді та дезінформації. Агресивні дії з боку Росії мають на меті дестабілізувати наше суспільство та дискредитувати керівництво країни, змусити нас сумніватися у своїх силах і готовності захищатися.
Україна протистоїть російській агресії з 2014 року. При цьому військові дії ворога постійно супроводжуються атаками й в інформаційному просторі, намагаючись послабити нашу здатність чинити опір. Саме це є однією з основ «гібридності» сучасної війни, яку веде проти нас Росія, адже у протистоянні залучені всі сфери соціально-політичного життя.
Неважко помітити, що питання інформаційної безпеки набувають особливого значення в умовах кризи, адже ворожі інформаційні атаки стають інтенсивнішими саме тоді, коли здатність суспільства чинити опір послаблена. Найкраще підґрунтя для ворожих операцій впливу – страх, паніка, дезорієнтація. Саме тому важливо дотримуватися базових правил інформаційної гігієни і бути особливо пильними до інформації, яка надходить і яку поширюєте ви самі.
АрміяInform пропонує кілька загальних та 10 практичних порад, які можуть убезпечити вас та ваших близьких і оточення від інформаційних загроз з боку противника.
Заздалегідь упевніться:
- що маєте доступ до інформації з офіційних каналів державних органів, а також теле- і радіоканалів Суспільного мовлення;
- що в разі необхідності зможете підтримувати зв’язок зі своїми близькими.
Задумайтеся, хто і з якою метою поширює інформацію:
- чи є ця інформація на офіційних ресурсах держави;
- для чого ця інформація з’явилася саме зараз;
- це думка чи факт;
- чи повідомляють про це інші джерела.
Дотримуйтеся 10 порад
- Мета поширювачів дезінформації – посіяти паніку, послабити нашу волю до оборони. Не допомагайте їм, допомагайте собі: зберігайте самоконтроль і не поширюйте інформацію емоційного характеру в соцмережах.
- Україна захищається та продовжує боротьбу за свою територію. Якщо ви чуєте протилежне – це неправда. Вас хочуть деморалізувати.
- Не вірте і не поширюйте інформацію з сумнівних джерел. Правдива інформація – на офіційних сторінках і каналах державних органів та Суспільного мовлення.
- Жодним чином не поширюйте інформацію про переміщення українських військ. Ви можете нашкодити тим, хто захищає вас і державу.
- Україна веде оборонну війну на своїй території. Повідомлення про нібито обстріли мирного населення українськими військовими – неправда. Ворог хоче підірвати вашу довіру до власних захисників.
- Агресор поширюватиме різні чутки не лише про бійців, а й про військово-політичне керівництво, аби українці не довіряли і йому. Але довіряти не можна саме ворогу – його емоційним провокаціям і повідомленням, які неможливо перевірити. Звіряйте кожну тривожну новину з офіційними джерелами.
- Інформацію про втрати можуть знати лише органи безпеки та оборони України. Інформація на приватних акаунтах може не відповідати дійсності. Не поспішайте ділитись такою інформацією.
- Агресор поширюватиме наклепи і «зраду» через свої офіційні чи підконтрольні канали. А може використовувати й інші засоби – прикриватись патріотичними гаслами і українською символікою. Перевіряйте патріотичні на вигляд, але сумнівні повідомлення та заклики.
- Мета ворога – розколоти українське суспільство зсередини й знищити нашу віру у власні сили. Ми дійсно різні й наші погляди можуть не збігатися, але ми маємо спільну справу – дати відсіч окупанту. Тому зберігайте єдність і підтримуйте одне одного.
- Якщо перервався інтернет-зв’язок або сторінки державних органів були зламані, звертайтесь по інформацію до Суспільного мовлення. Якщо не працює телебачення – вмикайте абонентську радіоточку.
За матеріалами видання «У разі надзвичайної ситуації або війни» Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при Міністерстві культури та інформаційної політики України.
Підготував Олександр Козубенко
