Сьогодні виповнюється два роки від початку Курської операції — безпрецедентної за задумом і виконанням кампанії, яка перенесла бойові дії на територію держави-агресора. Цей крок…
Нещодавно АрміяInform повідомляла про те, що в Міжнародному центрі миротворчості та безпеки Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного на Львівщині відбулась ротація американських військовослужбовців, які залучені до підготовки підрозділів ЗС України в рамках тренувальної місії «Об’єднаної багатонаціональної групи з підготовки – Україна» (Joint Multinational Training Group – Ukraine).
Оперативну групу «Рейвен» 81-ї механізованої бригадної тактичної групи «Страйкер» Національної гвардії штату Вашингтон під командуванням полковника Джеймса Перріна змінили військовослужбовці бойової групи 53-ї піхотної бригади Національної гвардії штату Флорида на чолі з полковником Джеррі Глассом.
Зважаючи на те, що конструктивна співпраця та бойове товариство між воїнами різних країн ґрунтується, зокрема, і на знанні й повазі до історії та звичаїв одне одного, кореспондент АрміяInform вирішив дослідити бойовий шлях новоприбулих військових менторів із США. Та поцікавитись, чим саме знаменитий цей підрозділ, на нарукавному знаку якого зображено шолом конкістадорів.
Отже, почнімо з неофіційної назви. Прізвисько флоридської піхотної бригади Національної гвардії — «Gator Brigade», або ж «бригада алігаторів», якщо українською. Це й не дивно, адже саме в ріках та болотах штату Флорида живуть ці велетенські хижі плазуни.
Ну а конкістадорський шолом часів Ренесансу, що має назву «моріон», — це пряме відсилання до європейських першовідкривачів земель Флориди, іспанських конкістадорів. Слід додати, що кольорова гама нарукавного знака 53-ї піхотної бригади — класична для американських піхотних підрозділів. Жовтий — це колір механізованих «юнітів», синій — піхоти, а червоний — артилерійського компонента бригади. Нарукавний знак розпізнавання був спочатку затверджений 4 грудня 1964 року для 53-ї бронетанкової бригади, яку 25 липня 1968 року перейменовано у 53-тю піхотну бригаду.
Історично піхотний підрозділ Національної гвардії Флориди — досить молодий за армійськими мірками США. Сформований з різних частин, що брали участь у Другій світовій війні на різних театрах військових дій. Втім, флоридські нацгвардійці встигли відзначитись і в часи так званої холодної війни, і в межах ліквідації масштабних стихійних лих, і в період глобальної світової війни з тероризмом.
Зокрема, її особовий склад брав участь в операції з ліквідації наслідків урагану «Ендрю» в 1992 році.
Якщо можна так висловитись, то нацгвардійці з Флориди — швидкі на підйом. Бойова група 53-ї піхотної бригади в 1996 році була обрана як один з 15 армійських підрозділів Національної гвардії США для участі у програмі розвитку спроможностей і мобілізаційних можливостей. Не вдаючись у технічні нюанси, можна казати, що після пройдених тренінгів та підготовки такі бойові групи бригад американської нацгвардії отримували спроможність проводити мобілізацію та злагодження в дуже стислі терміни. Тож кінцева мета програми полягала в тому, щоб будь-яка посилена бригада могла бути мобілізована та готова до бою за період від 90 до 120 днів. Подібна програма підготовки дійсно дозволила мобілізуватися та розгортатися за дуже короткий час. Наприклад, 1-й батальйон 53-ї зміг відправитися в Йорданію на підтримку операції «Свобода Іраку» після менш ніж 40 днів навчання. А частини 2-го батальйону бригади стали одними з перших військ коаліції, які ввійшли в Ірак на початку березня 2003 року.
З моменту початку операції «Свобода Іраку» 53-тя або основні компоненти бригади кілька разів брали участь у глобальній війні з тероризмом.
В Іраку нацгвардійці з Флориди контролювали район, що складається з приблизно 2400 квадратних кілометрів і понад 350 000 сунітських іракських жителів. Перебуваючи там, вони забезпечували місцеву безпеку та допомагали у відновленні іракської поліції та місцевих сил безпеки. Також підрозділ проводив рейдово-пошукові дії. Під час однієї з таких зачисток околицями Ар-Рамаді флоридцям вдалося захопити Салема Мусу Іджлі — відомого члена Аль-Каїди, який сприяв контрабанді зброї через Ірак до Йорданії та підтримував запаси зброї в Ар-Рамаді. Він також був пов’язаний зі змовою щодо вбивства короля Йорданії Абдалли II. Під час проведення місії в Іраку солдати флоридської нацгвардії захопили у полон 511 бійців противника; вилучили 2399 одиниць стрілецької зброї, 221 міномет, 4258 мінометних снарядів і 43 пускові установки РПГ. Крім того, захоплено, знешкоджено, або виведено з ладу 715 саморобних вибухових пристроїв. Ну а цивільно-військове співробітництво підрозділу сприяло відновленню місцевої інфраструктури.
Американський уряд високо оцінив внесок флоридської нацгвардії в проведення місії в Іраку. Військовослужбовцям частини було вручено 65 нагород «Бронзова зірка», 379 знаків пошани та 63 медалі «Пурпурове серце». Незважаючи на те, що підрозділ провів у бойових діях 291 день безперервно, додому повернулося сто відсотків особового складу!
Отже, такі результати бойової діяльності промовляють краще, ніж будь-яке резюме: в Україну прибули обстріляні та досвідчені воїни, яким є що розповісти нашим захисникам. Вітаємо союзників та з нетерпінням очікуємо на спільні вишколи!
