Одним із напрямів його діяльності є забезпечення харчування для військовослужбовців. Також у сфері його відповідальності — речове забезпечення в нашій армії. Що вже зроблено за цей період…
9 грудня 2021 року в акваторії Азовського моря трапився випадок, який можна вважати лакмусовим папірцем реальної ситуації зі свободою судноплавства в цьому регіоні. Росія, окупувавши Крим і спорудивши міст через Керченську протоку, фактично присвоїла собі і весь водний простір, нехтуючи нормами Міжнародного морського права і двостороннім російсько-українським договором про використання Азовського моря і Керченської протоки.
Кому загрожував «Донбас»
Того дня український корабель управління «Донбас» з бортовим номером U500, який насправді є не бойовим кораблем, а пошуково-рятувальним судном, знявся з рейду порту Маріуполь і вирушив своїм курсом, здійснюючи певні маневри. Його маршрут був у напрямку Керченської протоки, проте заявок у російські лоцманські служби на проходження корабля через саму протоку українська сторона не подавала.
Коли український корабель був за 18 морських миль (33 кілометри — Авт.) від судноплавного коридору, російська ФСБ заявила, що він «перебуває в безпосередній близькості від Керченської протоки та створює загрозу безпеці мореплавання». На його супроводження був висланий сторожовий корабель берегової охорони прикордонної служби ФСБ Росії. Той почав попереджувати «Донбас» про «необхідність дотримання законодавства, яке стосується подання необхідних заявок на проходження Керченською протокою».
Проте український корабель навіть і не збирався кудись проходити, а здійснював свої маневри виключно в акваторії Азовського моря. Він не наближався ні до російських, ні до окупованих росіянами берегів, не перекривав жодних транспортних коридорів (що становило б «загрозу безпеці мореплавання». — Авт.). «Корабель був і виконував завдання у своїх територіальних водах», — повідомили в штабі ООС, адже «Донбас» зараз перебуває в оперативному підпорядкуванні Об’єднаних сил.
Коментуючи цей інцидент, Міністр оборони України Олексій Резніков заявив, що «Азовське море — це акваторія спільного користування, ми там перебуваємо на законних підставах. Те, що вони подають відстань 18 миль (30 км) як небезпеку для них, говорить лише про чергові маніпуляції», — заявив Олексій Резніков.
«Дивує, що російські спецслужби побачили загрозу з боку пошуково-рятувального судна — судна без зброї, у той час, коли кораблі ФСБ, озброєні гарматами 30 мм, постійно перебувають на відстані двох кілометрів від українських Маріуполя та Бердянська, — наголосив Міністр оборони України. — Все це — чергові інформаційні вкиди з боку Росії».
Взагалі того дня, 9 грудня 2021 року, інформаційне агентство INTERFAX, посилаючись на інформацію з порталу MarineTraffic, повідомило про кілька десятків різних суден, які накопичилися по обидва боки Керченської протоки. Оскільки інформації про найменші аварії чи інциденти ніде не з’являлось, то протока фактично була штучно «закоркована».
INTERFAX звернувся до Росморрічфлоту, щоб той прокоментував ситуацію, яка склалась у протоці, але там це робити відмовились. Проте рух самим кримським мостом ніхто не перекривав.
Крім того, керівник Моніторингової групи «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень» з питань ситуації у Криму, мілітаризації півострова, свободи судноплавства та міжнародних санкцій щодо РФ Андрій Клименко у своїй сторінці у фейсбуку теж повідомив про цікаву ситуацію, яка склалась на той момент в районі Керченської протоки: «В зоні, яка позначена колом, навмисно вимкнені берегові станції АІС — сигнал від суден наразі приймає та ретранслює для загального доступу тільки супутник. Тобто поширені морські сервіси неспроможні ідентифікувати судно, тільки позначка».
Зазначене коло з центром поряд з кримським мостом є радіусом близько 30 кілометрів. «Донбас» росіяни теж почали активно зупиняти, коли той став наближатись на таку ж відстань до протоки. Ситуація там склалась досить підозріла.
Нехтування Морською конвенцією і незасвоєний «британський урок»
Із зазначених фактів про обмеження права на пересування українського військового корабля в акваторії Азовського моря, а також перешкоджання і затримки руху суден в Керченській протоці можна зробити висновки, що Росія насправді порушує всі міжнародні угоди з морського права.
Морську Конвенцію ООН, якою визначений порядок спільного і суверенного використання морського простору, ратифікували 168 країн і Росія зокрема. Окремим розділом у цій Конвенції зазначений порядок використання протоків, які застосовуються для міжнародного судноплавства. Нехтування Морською конвенцією ООН є фактичним обмеженням свободи судноплавства — це дуже серйозні порушення норм міжнародного права, за якими існує цивілізоване суспільство на планеті.
Щодо підписаного у 2003 році двостороннього Договору між Росією і Україною про співпрацю у використанні Азовського моря і Керченської протоки (і який і сьогодні є на сайті президента РФ. — Авт.), то в Москві вважають його застарілим і вже недоцільним і дотримуватись взагалі не бажають. Для цивільних суден, які прямують в українські порти Азова і виходять з них, теж штучно створюють перешкоди.
Окупувавши Крим, Москва вважає Керченську протоку своєю власною і вимагає, щоб у світі зважали на «нову геополітичну реальність». Саме тому і створює обмеження для суден та кораблів, які долають цю протоку. Від України ж хоче, щоб її військові кораблі виконували вимоги Прикордонної служби ФСБ. Тобто ігнорують вищезгадані чинні двосторонні домовленості щодо судноплавства у протоці і в Чорному й Азовському морях загалом.
Крім обмеження руху через Керченську протоку, Росія почала перекривати для судноплавства великі ділянки морів, повідомляючи, що чинить це для військових цілей і задля безпеки. На цих ділянках росіяни проводять ракетні пуски, корабельні стрільби, бомбометання та інші заходи з бойової підготовки Чорноморського флоту ВМФ РФ і Військово-космічних сил. Перекриття інколи бувають на досить тривалий час і закриваються досить великі території.
Насправді все це Росія робить для обмеження свободи пересування іноземних кораблів і суден. Ці дії РФ турбують не лише Київ, а й усі причорноморські країни. Москва відверто переходить до конфронтації зі світовою спільнотою і державами НАТО, адже в Альянсі вважають Азово-Чорноморський регіон важливим у безпековому і геополітичному сенсі. Тому готові активно працювати з державами-партнерами в регіоні для посилення колективної готовності. Росії, яка виступає категорично проти розширення НАТО на Схід, доводиться йти на вкрай агресивні кроки.
Як приклад — випадок з ракетним есмінцем королівського військово-морського флоту Великої Британії Defender, який трапився наприкінці червня 2021 року. Британський військовий корабель пройшов територіальними водами України поблизу Криму, не змінюючи курсу. Росіяни ж вважали, що Defender порушив їхні територіальні води (бо вважають Крим своїм. — Авт.) і навіть повідомили через власні ЗМІ про те, що вони «обстріляли і закидали бомбами британців». Проте насправді все виявилось по-іншому, і присутні тоді на борту корабля представники відомих і авторитетних видань, розповіли, як це було: російські військові десь собі стріляли за кільканадцять кілометрів, а Defender просто прямував своїм курсом.
Операція FONOP вже на часі
Щодо того інциденту з британським есмінцем Defender, то один із провідних військових експертів у світі, колишній командувач силами НАТО в Європі генерал у відставці Бен Ходжес заявив в інтерв’ю Російській службі ВВС: «Британський Королівський ВМФ заслуговує похвали за те, що він підтримує принцип свободи мореплавання в міжнародних водах. Російські зазіхання на Крим незаконні і їх не визнає ніхто… Королівський ВМФ та інші союзники по НАТО все продумали й розробили план на випадок виникнення різних обставин. Це частина адекватної відповіді на дії Росії».
Тобто світова спільнота цілком невдоволена діями Росії в Азово-Чорноморському регіоні і вважає, що тут не завадило б провести спеціальну операцію щодо забезпечення свободи судноплавства під назвою FONOP (freedom of navigation operations). Декілька подібних операцій останнім часом США і союзники по НАТО провели в районі Південнокитайського моря.
Попри потужність і міць китайського військово-морського флоту, що постійно зростає, американські бойові кораблі завжди перебувають у Південнокитайському морі біля Тайваню, який Пекін вважає своїм, та кількох штучно створених китайських островів. Китай висунув претензії ще й на 90 % Південнокитайського моря, яке вважає своїми територіальними водами. Проте у 2016 році Постійна палата третейського суду в Гаазі відхилила претензії КНР, тому всі перешкоди судноплавству в протоках біля островів є незаконними. США там провела кілька операцій FONOP.
Торік американський флот провів операцію FONOP і проти Росії. 24 листопада 2020 року есмінець USS John S. McCain (DDG-56) зайшов за лінію морського кордону РФ у затоці Петра Великого в Японському морі на 2 кілометри. Це дозволило США показати, що згідно з міжнародними нормами і законами ця зона не є частиною російських територіальних вод і загарбання їх — відверті надмірні претензії.
Проте Росія погано засвоює «безкровні» приклади. Тому ні прохід британського есмінця біля Криму, ні захід американського есмінця в затоку в Японському морі не примусили Москву зробити правильні висновки. Росія й далі застосовує агресивну політику щодо окупованих територій і захоплених морських просторів.
Події з українським кораблем «Донбас» показали, що сьогодні в акваторії Чорного і Азовського морів існують цілком реальні причини провести міжнародну операцію із забезпечення свободи судноплавства — FONOP. Тобто можлива присутність в регіоні кораблів НАТО сьогодні цілком буде виправдана, адже Керченську протоку потрібно «відкоркувати», щоб налагодити вільне мореплавство до українських азовських портів.
